Дрес-код та стандарти етичної поведінки нотаріусів та представників юридичних професій

Термін «дрес-код» спочатку виник у Великобританії, але швидко поширився світом. Використовується для позначення регламенту в одязі, який свідчить про приналежність людини до певної професійної групи.
Дрес-код — це набір правил, що стосується не лише ділового одягу, але регламентує і зовнішній вигляд у цілому.
У роботі юриста безперечно важливий зовнішній вигляд, але не треба забувати й про етичну поведінку, яка регулює зовнішні форми поведінки людей та їх взаємини в процесі повсякденного та ділового спілкування.
За юридичною енциклопедією слово «етика» має два значення:
учення про мораль, духовність та їх роль у суспільстві;
система духовних норм і правил поведінки, мораль певної суспільної чи професійної групи.
Вона є важливим фактором свідомого підтримання правопорядку в суспільстві.
Професійно обґрунтований діловий стиль одягу нотаріуса сприяє формуванню його привабливого вигляду і створює позитивні умови ділового спілкування. Дрес-код — це насамперед прояв серйозного ставлення до своєї професійної діяльності, повага до клієнта, а також важлива частина внутрішньої дисципліни культури нотаріуса.
Одним із шляхів формування престижу та позитивного іміджу професії нотаріуса в суспільстві є створення в сприйнятті громадськості зримого образу висококваліфікованого професіонала, дисциплінованої, освіченої, інтелігентної людини.
Певно, це стало однією із причин появи в 2007 році Кодексу професійної етики нотаріусів України, а в 2013 році затвердження Правил професійної етики нотаріусів (далі — Правила). Сьогодні питання етики нотаріуса набуває великої ваги, наявність моральності стає необхідною у здійсненні його повноважень, адже лише високо­моральна людина може здійснювати свої повноваження стосовно клієнта і при цьому залишатися незалежним у своїх судженнях, безстороннім професіоналом та діяти лише в межах закону.
Правила регламентують поведінку нотаріуса як у службовий, так і у позаслужбовий час: дії, зовнішній вигляд та його поведінка повинні відповідати нормам суспільної моралі та професійним етичним стандартам.
Під час виконання професійних обов’язків нотаріусам заборонено прий­мати відвідувачів у неділовому одязі, у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння, палити або іншим чином виявляти неповагу до особистості, гідності та прав відвідувачів, а також звертатися до них з пропозиціями образливого, аморального характеру або вчиняти інші негідні дії щодо осіб, з якими нотаріус взаємодіє в процесі своєї професійної діяльності.
Нотаріус не повинен вчиняти в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб дії, які могли б поставити під сумнів неупередженість і незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса у суспільній думці, заподіяти шкоду авторитету професії нотаріуса.
На одній із міжнародних нотаріальних конференцій була висловлена думка про те, що нотаріусу не бажано виставляти напоказ свій матеріальний стан, тобто купувати дорогі авто, прикраси та зовнішнім виглядом заявляти про свою фінансову забезпеченість, бо ці дії скоріше викличуть заздрість, осуд та недовіру в суспільстві, а професія нотаріуса спрямована якраз на забезпечення довіри суспільства та громадян до нотаріусів.
Нотаріус також зобов’язаний застосовувати свої знання і професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Нотаріус повинен ставитися до колег з юридичної професії в дусі поваги і доброзичливого співробітництва. Головне, щоб за суворим дотриманням етикету не було прихованої неповаги, недоброзичливості до людей. Якщо етикет буде мати чисто зовнішній, відірваний від свого етичного змісту, суворо-канонізований характер, він перетвориться на офіційну форму лицемірства. А це не допустимо.
Згідно з Правилами нотаріус також має підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у нотаріальній конторі і в нотаріальній спільноті в цілому, уникати проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки, що можуть ображати людську гідність і негативно сприйматися суспільством. І що важливо — забезпечувати у своїй діяльності високі критерії і вимоги культури спілкування, в будь-якій ситуації прагнути зберегти витримку й особисту гідність.
В Україні нотаріуси повинні дотримуватися ділового дрес-коду . Зазвичай для чоловіків це костюм, сорочка, краватка, для жінок— піджак, брюки, спідниця та блузка. Адже від зовнішнього вигляду нотаріуса залежить враження клієнтів та громадська думка, бо рідко хто зважиться наступного разу скористатися послугами неохайного чи фривольно одягненого нотаріуса, клієнти швидше вирішать, що він так недбало ставиться не тільки до свого зовнішнього вигляду, а й до професійних обов’язків.
Так, у Китаї службовці міста Чженчжоу в провінції Хенань не мають права надягати на роботу яскравий одяг або фарбувати волосся в неприродні відтінки (червоний, зелений, синій). А в провінції Жеджанг чиновниці повинні виключити наряди, які відкривають спину або ноги. Чоловікам не можна відрощувати бороди, носити майки або фривольні сорочки.

Олександр КРАСНОГОР отримати повну версію статті