ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЛІ В НОТАРІАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ

Правове регулювання земельних правовідносин в Україні посідає важливе місце як в теорії права, так і в практиці правозастосування, оскільки динаміка земельних відносин має тенденцію до зростання через активне пожвавлення орендних правовідносин, зміну правового режиму та цільового призначення землі, появу нових рейдерських схем захоплення земельних ділянок, наявність подвійної реєстрації права оренди тощо. Тому велика роль сьогодні відводиться належному нормативному впорядкуванню земельних правовідносин в Україні, вироблення єдиної нотаріальної практики застосування законодавства України в сфері оренди землі з метою уникнення порушень прав громадян, захисту законних прав та інтересів як власників земельних ділянок, так і правокористувачів. Виходячи з цього, вбачаємо за необхідне проаналізувати одну з підстав виникнення земельних правовідносин — договір оренди землі.

Нормативно-правове регулювання договору оренди землі здійснюється нормами Цивільного кодексу України (ст. 792), Земельного кодексу України (глава 15), Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Законом України «Про оцінку земель», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», постановою Кабінету Міністрів України № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» нотаріальне посвідчення договору оренди землі здійснюється за бажанням однієї із сторін договору. У цьому випадку нотаріус проводить і державну реєстрацію іншого речового права, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі  укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Звичайно, можлива державна реєстрація договору оренди і без нотаріального посвідчення договору. І в цьому випадку нотаріус буде виконувати виключно функції державного реєстратора.

Розглянемо основні процедурні моменти, на які варто звернути увагу нотаріусу при посвідченні договору оренди землі з урахуванням змін у законодавстві України, які відбулись в кінці 2016 – на початку 2017 року.

Ілона КУЦЕНКО отримати повну версію статті