ДОГОВІР КУПІВЛІ­ПРОДАЖУ ЧАСТКИ У СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ: ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ЗА МАТЕРІАЛАМИ СЕМІНАРІВ КИЇВ – ХАРКІВ ЛИСТОПАД – ГРУДЕНЬ 2014 РОКУ

Незважаючи на відсутність в законі вимог щодо нотаріального посвідчення, ще одним із поширених договорів у нотаріальній практиці є договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Посвідчуючи такі договори, нотаріуси керуються як загальними правилами, так і спеціальними нормами, що містяться у ст. 147 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) та ст. 53 Закону України «Про господарські товариства». Так, ст. 147 ЦК України встановлює, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. У зв’язку з наведеним нотаріусам слід аналізувати установчі документи та долучати копії статутів товариств до нотаріальної справи.

Запитання 1. Які дії слід вчинити нотаріусу для перевірки належності продавцю частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю у разі її продажу та впевнитись у реалізації переважного права купівлі?

Відповідь. Належність відчужувачу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю доцільно перевіряти не лише за статутними документами, а й за даними Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено. Щодо перевірки належності та оплати частки у статутному капіталі, яка відчужується у повному обсязі, єдиної практики не сформовано. У справах нотаріусів залишаються як довідки про те, що учасником сформовано частку у статутному капіталі, так і свідоцтва, видані товариством відповідно до вимог Закону України «Про господарські товариства». Належність може бути перевірена також цивільно-правовими договорами, які надаються нотаріусу та залишаються у справах нотаріуса.

Вимога цього Закону щодо реалізації права переважної купівлі може вирішуватися по-різному. Закон установлює, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Як правило, у справах нотаріуса залишаються протоколи загальних зборів учасників, які свідчать про відмову від переважного права купівлі інших учасників, але доцільно залишати у справах нотаріусів заяви інших учасників товариства про відмову від переважного права купівлі, яка оформлюється відповідно до вимог Правил ведення нотаріального діловодства. Судова практика з цього приводу наведена нижче.

Наталія Саутенко отримати повну версію статті