ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ ТА СПАДКОВИЙ ДОГОВІР. СПІЛЬНІ РИСИ ТА ВІДМІННІСТЬ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ «КЛУБНЫХ ВСТРЕЧ НОТАРИУСОВ» 11–14 ЧЕРВНЯ 2015 РОКУ, ОДЕСА)

І. Загальна характеристика

1. За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Слід зазначити, що за своєю юридичною природою договір довічного утримання близький до договору ренти.

Отже, предметом договору довічного утримання (догляду) є будь-яке нерухоме майно, а також рухоме, яке має значну цінність. Цивільний кодекс України (далі — ЦК) не містить визначення «значної цінності». Слід звернути увагу, що поняття «значна цінність» стосується тільки рухомого майна.

За договором довічного утримання (догляду) набувач зобов’язаний забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Таким чином, ЦК розглядає договір довічного утримання також і як договір догляду.

Договір довічного утримання (догляду) — це реальний договір, оскільки ст. 744 ЦК встановлено, що відчужувач передає набувачеві відповідне майно у власність, а не має намір передати його.

Оскільки права за договором виникають лише у відчужувача, а обов’язки — у набувача, то договір довічного утримання (догляду) є одностороннім.

Договір довічного утримання (догляду) відноситься до алеаторних (ризикових) правочинів. Елемент ризику, який приймає на себе кожна зі сторін, полягає у вірогідності того, що чи один, чи інший контрагент фактично отримає зустрічне задоволення меншого обсягу, ніж ним самим надано, адже період життя відчужувача на момент укладення договору невідомий.

Договір довічного утримання (догляду) є відплатним, відповідно до якого набувач надає відчужувачеві зустрічне задоволення у вигляді утримання та (або) догляду. Утримання може надаватися у грошовій чи натуральній формі.

Договір довічного утримання (догляду) має тривалий характер, тому що вимагає систематичного і постійного виконання набувачем своїх обов’язків щодо відчужувача до моменту припинення договору.

Під терміном «утримання» розуміється перебування на повному утриманні іншої особи або одержання від неї допомоги, яка є постійним і основним джерелом засобів до існування (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

За змістом Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» під утриманням можна розуміти повне забезпечення матеріальними та грошовими ресурсами особи для задоволення її життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності. Головною ознакою утримання є забезпечення утриманця (відчужувача) грошовими коштами та (або) іншими матеріальними цінностями.

Поняття «догляд» є в Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537. Відповідно до нього розрізняються такі види догляду:

Олена Чуєва отримати повну версію статті