ДО ПИТАННЯ ПРО ВЗАЄМОДІЮ ЄДИНИХ ТА ДЕРЖАВНИХ РЕЄСТРІВ

Нотаріус — це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема, посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Здійснення нотаріальної діяльності чітко регламентоване нормами чинного законодавства, а сам нотаріус сприяє існуванню правової держави, дотримання прав та законних інтересів як фізичних осіб, юридичних осіб, так і держави.

Нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусами, регламентовані у ст. 34 Закону України «Про нотаріат» та передбачають як оформлення відповідних документів, так і засвідчення фактів, що мають юридичне значення.

Здійснення нотаріальної діяльності та безпосередньо вчинення нотаріальних дій неможливе сьогодні без існування Єдиних та Державних реєстрів, яких налічується чимала кількість і які, на мою думку, містять тотожні відомості, дублюють інформацію, не повною мірою відображають інформацію, чим породжують проблеми та труднощі для тих, хто ними користується.

Тривалий час право доступу до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України мало досить вузьке коло осіб (приватні та державні нотаріуси, працівники державного підприємства «Національні інформаційні системи», державні виконавці тощо). Однак, з часом, чисельність державних реєстраторів, які мають доступ до Державних та Єдиних реєстрів почала зростати, а відомості до реєстрів — активно вноситися.

Використання відомостей Єдиних та Державних реєстрів передбачена нормами чинного законодавства України. Так ст. 461 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва обов’язково використовує відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу. Наприклад, під час вчинення нотаріальної дії — посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна — нотаріус використовує відомості таких реєстрів: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Єдиний реєстр боржників, Державний реєстр актів цивільного стану, Єдиний реєстр судових рішень, Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів, Реєстр дозвільних документів, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, Єдиний державний демографічний реєстр, Єдиний реєстр довіреностей, Спадковий реєстр, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань тощо. Інформація, що міститься в цих реєстрах, надає можливість нотаріусу ідентифікувати особу, яка звернулась, перевірити її правомочності щодо майна та/або майнових прав, а також іншу необхідну інформацію з метою вчинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні.

Ілона КУЦЕНКО отримати повну версію статті