ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ УСИНОВЛЕННЯ З ПОЗИЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ

За даними Департаменту сім’ї та дітей Міністерства соціальної політики України станом на 1 січня 2013 року в Україні проживало 92865 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. І якщо раніше йшлося про те, що близько 80% таких дітей є дітьми, позбавленими батьківського піклування, що мають батьків (так звані «соціальні сироти»), то внаслідок події останнього року слід очікувати зростання кількості дітей-сиріт, тобто таких, в яких померли або загинули батьки.

Таким чином, питання забезпечення належного виховання та утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, включаючи створення для цього належного нормативно-правового підґрунтя, продовжує залишатися однією з найактуальніших у сучасній Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Сімейного кодексу України (далі — СК) регулювання сімейних відносин здійснюється з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням. Задля досягнення цієї мети СК визначаються такі форми влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення; патронат, встановлення опіки, піклування; передача до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У свою чергу ст. 6 «Пріоритети форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»[1] встановлює, що за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідний орган опіки та піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім’ї громадян України — на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

Частини 2 та 3 вказаної статті містять положення, що мають забезпечити дотримання принципу влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до пріоритетності форм влаштування. Встановлюється, що до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, незалежно від форми власності та підпорядкування, дитина може бути влаштована в разі, якщо з певних причин немає можливості влаштувати її на виховання в сім’ю. Крім того, влаштування дитини до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не звільняє органи опіки та піклування за місцем походження та за місцем перебування дитини від обов’язку продовжувати діяльність щодо реалізації права цієї дитини на сімейне виховання.

Отже, пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, вважається усиновлення. Ураховуючи суспільну значущість цього сімейно-правового інституту в забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім’ї та з метою підтримки та розвитку національного усиновлення відповідно до Указу Президента України від 27.11.2008 № 1088/2008 30 вересня було встановлено в Україні Днем усиновлення, що відзначається щорічно.

Державою було здійснено низку заходів, спрямованих на підтримку усиновлення в Україні. Так, у 2008 році перелік видів державної допомоги сім’ям з дітьми (ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми») доповнюється допомогою при усиновленні і відповідно до Закону додається розділ ІІІ-А «Допомога при усиновленні».[2] Встановлюється, що допомога при усиновленні дитини надається у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні дитини (станом на липень 2015 року розмір допомоги відповідно до ст. 12 «Розмір допомоги при народженні дитини» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» складає 41280 гривень).

У березні 2009 року було затверджено Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року»[3], яка, серед іншого, також містить низку положень, спрямованих на розвиток інституту усиновлення в Україні. Зокрема, встановлюються такі основні завдання у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (п. 4.3):



[1]    Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 № 2342-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15

[2]    Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо держаної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 23.09.2008 № 573-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/573-17

[3]    Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року: Закон України вiд 05.03.2009 № 1065-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1065-17

ОЛЬГА ВЕРЕЙЦІ отримати повну версію статті