ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ПРОВЕДЕНА, А НОТАРІАЛЬНА ДІЯ НЕ ВІДБУЛАСЯ

Із набуттям чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) виникають непорозуміння, пов’язані з виконанням його вимог щодо проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно одночасно зі вчиненням нотаріальної дії, а також з приводу того, що робити у випадку, коли державну реєстрацію прав проведено, а дія не відбулася.

У першу чергу треба зауважити, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться нотаріусом у двох категоріях об’єктів нерухомого майна:

–   об’єкти нерухомого майна, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

–   об’єкти нерухомого майна, право на які виникло внаслідок вчинення нотаріальної дії.

Треба пам’ятати, що державна реєстрація проводиться лише під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, відносно якого вчиняється така дія.

У випадках, коли державна реєстрація стосується другої категорії об’єктів нерухомого майна, непорозумінь практично не виникає, адже державна реєстрація прав проводиться внаслідок вже вчиненої нотаріальної дії, на підставі якої і виникли ці права (купівля-продаж, реєстрація обтяження щодо нерухомого майна, яке встановлено відповідним договором, і т. ін.). Більше питань виникає щодо реєстрації права на першу категорію нерухомого майна, тобто на об’єкти нерухомого майна, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Насамперед постає питання, чи потрібно проводити реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, перед вчиненням нотаріальної дії, наприклад, при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна, чи відкривати розділ та реєструвати право на продавця.

Пункт 6 ст. 3 Закону визначає, що будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами Закону, крім випадків, коли реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Водночас абз. 2 п. 5 ст. 3 Закону визначено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, проводиться під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном. Для розв’язання цієї колізії слід звернутися до

Артем ЛІТВІНОВ, Тетяна ЛІТВІНОВА отримати повну версію статті