ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ ТА ПРИВАТНОГО НОТАРІУСА

ГАННА КОСЕНКО,
юридичний радник науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса»
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ ТА ПРИВАТНОГО НОТАРІУСА
4 ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ ТА ПРИВАТНОГО НОТАРІУСА
Типова номенклатура за індексом 03-02 передбачає такий документ, як історична довідка. Справа під цим індексом має назву «Справа фонду (історична довідка, акти перевіряння наявності та стану документів, акти приймання-передавання документів, акти про вилучення документів, постанови судово-слідчих органів, акти про нестачу й непоправні пошкодження документів)». Строк зберігання цієї справи — до ліквідації.
Порядок складання історичної довідки міститься, окрім іншого, в Правилах роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які затверджені наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 № 16, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.05.2001 за № 407/5598.
Згідно з підпунктом 7.3.4 Правил роботи архівних підрозділів історична довідка виконує функції довідника, у якому в узагальненому вигляді подаються відомості з історії фондоутворювача і фонду.
Історична довідка складається під час першого надходження документів фонду до архіву та доповнюється в міру поповнення фонду новими надходженнями.
Історична довідка підписується керівником архіву (особою, відповідальною за архів) і друкується в чотирьох примірниках в установах, що передають документи на постійне зберігання, в інших установах — у двох примірниках.
Історична довідка містить три розділи: історія фондоутворювача, історія фонду, характеристика документів фонду.
У першому розділі історичної довідки в хронологічній послідовності подаються відомості про:

Ганна КОСЕНКО отримати повну версію статті