ІНДЕКСАЦІЯ ЗАРПЛАТИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ НОТАРІУСА

ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, член Консультативно-методичної ради з питань нотаріату при Департаменті нотаріату банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу при Міністерстві юстиції України
ІНДЕКСАЦІЯ ЗАРПЛАТИ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ НОТАРІУСА
Особливий статус нотаріусів, що не відносяться до суб’єктів підприємництва (ні до юридичних осіб, ні до фізичних осіб — підприємців), досить часто породжує запитання щодо необхідності виконання нотаріусами вимог нормативно-правових актів у сфері трудового права, які виписані саме під юридичних осіб та підприємців. Не є виключенням і проведення індексації доходів найманих працівників.
І. НАВІЩО ПРОВОДЯТЬ ІНДЕКСАЦІЮ?
Індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і по¬слуг.
Таке визначення індексації наведено в Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі — Закон про індексацію), який сьогодні визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією Украї¬ни гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
На прикладі поняття індексації можна відобразити так. Нотаріус прийняв на роботу працівника у квітні 2009 року на умовах виплати йому окладу в сумі 1000 грн. за місяць за повністю відпрацьовану норму робочого часу . Проте з часом інфляційні процеси знецінили встановлену за домовленість сторін при прийнятті на роботу зарплату в сумі 1000 грн. — те, що можна було купити на 1000 грн. у 2009 році значно відрізняється від того, що за цю ж суму можна купити вже у 2012 році. До того ж, найняти працівника у 2012 році на ту ж посаду і з таким же окладом, що й 2009 році, практично нереально. Механізм індексації якраз і використовується для, так би мовити, «актуалізації» 1000 грн., яка була призначена у 2009 року, до реалій 2012 року. Іншими словами, індексація — це механізм, що замінює поступове підвищення зарплати працівника до реалій сьогодення. Забігаючи наперед, відмітимо, що при поступовому підвищенні зарплати проводити індексацію зарплати буде не потрібно (див. розділ «Правила нарахування індексації (для тих, хто побажав це робити)» на с. 152).
Практичний механізм проведення індексації визначено в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078).
ІІ. ЧИ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПРОВОДИТИ ІНДЕКСАЦІЮ НОТАРІУС?
У п. 1 Порядку № 1078 зазначено, що цей Порядок поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Ураховуючи цю норму, і те, що в п. 1 Порядку № 1078 не зазначено «фізичних осіб — підприємців», нотаріуси, що використовують працю найманих працівників, як «фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників» мають можливість проводити індексацію зарплати своїх працівників.
Щодо наявності аналогічної прямої норми в Законі про індексацію, то її немає. Однак у ст. 5 серед джерел коштів на проведення індексації грошових доходів населення названі кошти підприємств, установ та організацій, об’єднань громадян, Пенсійного фонду України, фондів соцстрахування, Державного бюджету України. На цій підставі деякі нотаріуси досить обґрунтовано роблять висновки щодо необов’язковості проведення індексації нотаріусами, адже формально в Законі про індексацію такого обов’язку для них немає.
Проте тут слід ураховувати, що всі наймані працівники України, незалежно від правового статусу роботодавця (підприємство, підприємець, особа, що займається незалежною професійною діяльністю, а саме нотаріус), повинні мати однакові трудові гарантії.
Наведемо додаткові аргументи «ЗА!» проведення індексації роботодавцями-нотаріусами.
По-перше, право працівника на індексацію передбачено ст. 33 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці): в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
По-друге, ст. 3 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Окрім того, у статті 2-1 зазначено, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Іншими словами, трудові права на отримання компенсацій мають бути однаковими незалежно від правового статусу роботодавця (підприємст¬во, підприємець чи нотаріус).
Таким чином, права найманих працівників в Україні мають бути однаковими, незалежно від правового статусу його роботодавця.
А тому, незважаючи, що нотаріуси конкретно не названі у Законі про індексацію серед суб’єктів, що зобов’язані проводити індексацію, якщо нотаріус є роботодавцем, йому доцільно проводити індексацію, забезпечуючи таким чином найманому працівнику рівність трудових прав усіх громадян відповідно до гарантій ст. 2-1 КЗпП.
Щодо відповідальності нотаріусів за непроведення індексації, то її немає. Справа в тім, що за непроведення індексації відповідальність передбачена частиною першою ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак штраф від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за це порушення може бути накладено на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності. Як бачимо, нотаріусів, які не є громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності, у цьому переліку немає. Тож і відповідальності немає!
Тепер розберемося в правилах проведення індексації.
ІІІ. ПРАВИЛА НАРАХУВАННЯ ІНДЕКСАЦІЇ (ДЛЯ ТИХ НОТАРІУСІВ, ХТО ПОБАЖАВ ЦЕ РОБИТИ)
Механізм проведення індексації реалізовано в Порядку № 1078, який з 21.06.2012 дещо оновлено згідно з постановою КМУ від 13.06.2012 № 526.
Наведемо коротко правила проведення індек¬сації з урахуванням внесених змін.
Перше правило. Індексації підлягають нараховані виплати працівнику, отримані у гривнях на території України, що не мають разового характеру (ст. 2 Закону про індексацію, п. 2 Порядку № 1078). Для найманого працівника нотаріуса — це оплата праці у грошовому виразі, яка включає:
оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками;
доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законо¬давством;
інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.
Не потрібно індексувати нараховані працівнику:
виплати за лікарняними листками, у тому числі лікарняні за перші п’ять днів хвороби, що нараховує нотаріус за свій рахунок;
інші нарахування, які обчислюють, виходячи із середньої зарплати, наприклад:
відпускні (див. лист Мінпраці від 30.10.2003 № 024-130);
вихідна допомога;
оплата праці за час службового відря¬дження (лист Мінпраці від 22.06.2007 № 47/10/136-07);
виплати за рішенням суду (лист Мінпраці від 22.03.2007 № 21/10/136-07);
оплата при переведенні працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором (ст. 33 КЗпП);
виплати працівнику за час затримки розрахунку при звільненні;
виплати за час виконання державних або громадських обов’язків у робочий час та інше.
Друге правило. Індексувати необхідно не всю суму виплат, нараховану працівнику за місяць, а лише нарахування в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб. До речі, індексуємо не суму до виплати «на руки», а нараховану («брудну») суму, тобто суму, яка нарахована працівнику до утримання з неї податку на доходи фізичних осіб (15 % та 17 %) та єдиного внеску на соцстрахування (3,6 %).
Частину грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, індексувати не потрібно.
Інформація про розміри прожиткового мінімуму у 2012 році наведена в табл. 1 (с. 153).
Таблиця 1. Розміри прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб, у 2012 році
Період 2012 року
Розмір прожиткового мінімуму, грн.

З 1 січня
1073

З 1 квітня
1094

З 1 липня
1102

З 1 жовтня
1118

З 1 грудня
1134

Так, якщо за липень 2012 року працівнику нараховано зарплату в сумі 1800 грн. («брудна» сума), то індексувати слід не всю суму, а лише в межах прожиткового мінімуму, установленого для липня 2012 року, а саме суму 1102 грн.
Третє правило. Індексація провадиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації — 101 % (ст. 4 Закону про індексацію).
Індекс споживчих цін (далі — ІСЦ) — це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
ІСЦ (або індекси інфляції) за кожен місяць визначаються Держкомстатом та публікуються в офіційних виданнях не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (ст. 3 Закону про індексацію) . Підвищення грошових доходів у зв’язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано ІСЦ (ст. 4 Закону про індексацію). Інакше кажучи, інфляція червня вплине тільки на індексацію зарплати за серпень.
Обчислення ІСЦ для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця набрання чинності Законом про індексацію (з березня 2003 року) до моменту перевищення 101 %. Для проведення подальшої індексації розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком починається заново з місяця, наступного за місяцем, в якому ІСЦ перевищив поріг індексації, а саме величину 101 % (п. 11 Порядку № 1078). Після кожного випадку перевищення ІСЦ наростаючим підсумком 101 % розраховується нова величина приросту ІСЦ для проведення індексації.
У базовому місяці індекс інфляції для проведення індексації приймається за 100 %. При цьому індексація в базовому місяці не здійснюється, а розрахунок ІСЦ наростаючим підсумком починається спочатку з місяця, наступного за базовим. Базовий місяць визначаємо так, як описано в п’ятому правилі (див. с. 155).
Важливо! Для кожного базового місяця здій¬с¬нюється окремий розрахунок величини приросту ІСЦ для проведення індексації.
Четверте правило. Сума індексації ви¬значається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації (не більше величини прожиткового мінімуму), на величину приросту ІСЦ, ділений на 100 % (абзац шостий п. 4 Порядку № 1078).
Приклад обчислення сум індексації наведено в додатках 2 та 4 до Порядку № 1078.
У вигляді формули нарахування суми індексації можна подати так:
І = ЗП х Iсц : 100,
де І — сума індексації;
ЗП — індексований грошовий дохід у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (як визначити, див. перше та друге правила);
Iсц — величина приросту ІСЦ (у відсотках).
Найбільш непростим при нарахуванні індексації є правильний розрахунок показника величини приросту ІСЦ (Iсц), який ми розраховуємо окремо для кожного працівника з урахуванням базового місяця для цього робітника і рівнів ІСЦ (індексів інфляції) та розмірів їх наростаючих підсумків.
Звертаємо увагу! Показник Iсц розраховуємо окремо для кожного працівника, а не єдиний для всіх найманих працівників.
Приклад розрахунку показника Iсц краще всього показати на прикладі (див. табл. 2 на с. 154) за такої умови: базовий місяць для працівника — лютий 2012 року. Вперше індексувати при цьому потрібно було б зарплату травня 2012 року, якби ІСЦ за березень 2012 року (100,3 %) перевищив 101 %.
Таблиця 2. Приклад розрахунку показника Iсц (базовий місяць — лютий 2012 року)
Місяць 2012 року
ІСЦ (дані Держстату)
ІСЦ
наростаючим підсумком, %
Величина приросту ІСЦ (Iсц*)
Примітка

1
2
3
4
5

Лютий
100,2
Базовий місяць
-
Зарплату працівника не індексуємо (як визначити базовий місяць, див. п’яте правило)

Березень
100,3
100,3
-
Зарплата за березень не індексується. ІСЦ наростаючим підсумком (графа 3) не перевищив 101 %. У наступному місяці продовжуємо розраховувати ІСЦ наростаючим підсумком

Квітень
100,0
100,3
(1,003 х 1,0 х 100) -
Зарплата за квітень не індексується, оскільки ІСЦ наростаючим підсумком (графа 3) не перевищив 101 % (100,3 % <101 %).
У наступному місяці продовжуємо розраховувати ІСЦ наростаючим підсумком
Травень
99,7
≈ 100,0
(1,003 х 1,0 х 0,997 х 100) -
Зарплата за травень не індексується, оскільки ІСЦ наростаючим підсумком (графа 3) не перевищив 101 % (100 % <101 %).
У наступному місяці продовжуємо розраховувати ІСЦ наростаючим підсумком
1
2
3
4
5

Червень
Х
(невідомо)
-
-
Після того, як стане відомо ІСЦ за ці місяці, продовжуємо розраховувати ІСЦ наростаючим підсумком (графа 3), доки він не перевищить 101 %. З місяця, в якому ІСЦ наростаючим підсумком (графа 3) перевищить 101 %, розраховуємо новий ІСЦ наростаючим підсумком. У такому місяці визначимо Iсц*, за яким будемо індексувати зарплату місяця, що йде за наступним місяцем (на¬приклад, якщо ІСЦ наростаючим підсумком перевищить 101 % у черв¬ні, то за розрахованим при цьому Iсц індексуємо зарплату серпня)

Липень
Х
(невідомо)
-
-

* Величину приросту ІСЦ можна розрахувати за такою формулою:
Iсц= гр. 3цієї таблиці х ІСЦ наростаючим підсумком, розраховані раніше до того, коли було попереднє перевищення 101 % ІСЦ наростаючим підсумком – 100.

Як бачимо, у наведеному прикладі працівнику, для якого базовим місяцем є лютий 2012 року, індексацію нараховувати не потрібно в період з лютого по липень 2012 рок.
Оскільки розрахунок показника Iсц досить трудомісткий, зазвичай можна користуватися готовою його величиною, яка публікується в більшості періодичних видань з питань бухгалтерського та податкового обліку або інформаційно-правових системах (наприклад, «Ліга» та ін.).
Рекомендація для тих, хто не бажає розраховувати суму індексації та не порушувати при цьому законодавство: необхідно періодично (не рідше одного разу на три місяці, наприклад, з періодичністю підвищення мінзарплати), підвищувати зарплату працівникам. У такому разі місяць підвищення зарплати буде базовим, а тому розрахунок ІСЦ починається наново (навіть при перевищенні показника ІСЦ нароста¬ючим підсумком 101 % індексацію необхідно було б проводити через два місяці у третьому, в якому Ви знову підвищите зарплату, і такий місяць знову стане базовим).
П’яте правило. Необхідно правильно визначити базовий місяць для кожного працівника. Адже, як ми зазначали раніше, у базовому місяці індекс інфляції для проведення індексації приймається за 100 %, а індексація в базовому місяці не здійснюється.
Після внесених змін до Порядку № 1078 по¬становою КМУ від 13.06.2012 № 526 слід ураховувати такі правила визначення базового місяця для розрахунку ІСЦ наростаючим підсумком:
1. Для прийнятого на роботу працівника базовим місцем є місяць, що передує місяцю прийняття на роботу.
2. Для працюючих базовим місяцем є місяць останнього підвищення зарплати незалежно від того, чи перевищила сума підвищення зарплати суму можливої індексації. Однак від того, як співвідноситься сума можливої індексації та сума підвищення доходу, залежатимуть механізм подальшої індексації та складові виплачуваного доходу. Як це працює, показано в додатку 4 до Порядку № 1078.
3. При переведенні працівника на нову посаду базовим є місяць переведення за умови збільшення зарплати.
Якщо у вас працює пенсіонер, то при нарахуванні індексації слід враховувати норму п. 9 Порядку № 1078. Оскільки індексація пенсії провадиться після індексації суми оплати праці, роботодавець після проведення індексації зарплати має у двотижневий строк подати до органів ПФУ довідку (довільна форма), в якій зазначено інформацію про розмір оплати праці працюючого пенсіонера, проіндексовану її суму та суму індексації. Також роботодавець має повідомити про звільнення працюючих пенсіонерів.
А якщо у вас працює студент, то за місцем роботи студенту індексують суму зарплати в межах різниці між прожитковим мінімумом та сумою стипендії. Сума стипендії буде зазначена в довідці про розмір і строки призначення стипендії, яку Вам надасть студент (п. 8 Порядку № 1078). Якщо довідка не буде надана, то роботодавцю індексацію проводити не потрібно.
Оподаткування сум нарахованої індексації здійснюємо так:
1) податок на доходи утримуємо за правилами, що і для зарплати (індексація включається до фонду оплати праці):
застосовуємо ставку 15 % (17 %);
ознака доходу у формі № 1ДФ «101»;
застосовуємо податкову соціальну пільгу;
зменшуємо базу для утримання податку на суму утриманого єдиного внеску (3,6 %);
2) при нарахуванні єдиного внеску суму індексації вважаємо заробітною платою, а тому проводимо нарахування внеску «зверху» (відповідно до встановленого нотаріусу відсотка) та утримання «знизу» (3,6 %);
3) включаємо суму індексації до витрат нотаріуса при підрахунку оподаткованого доходу від нотаріальної діяльності.
IV. ЧИ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ ІНДЕКСАЦІЮ, ЯКЩО ЗАРПЛАТА ДОРІВНЮЄ МІНІМАЛЬНІЙ ЗАРПЛАТІ?
Якщо нотаріус нараховує працівнику зарплату на рівні мінімальної, то він у законодавчо встановлені терміни підвищує її до нового рівня. Тому при проведенні індексації в такому разі слід виходити з норми п. 5 Порядку № 1078, а саме: у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здій¬снюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У такому разі місяць підвищення мінзарплати є базовим місяцем. Тому індексацію у такому випадку необхідно буде проводити не раніше ніж через два місяці на третій (за умови перевищення ІСЦ наростаючим підсумком 101 %). Тож питання щодо необхідності проведення індексації в разі виплати зарплати на рівні мінімальної може постати лише тоді, коли між черговими підвищеннями пройде більше ніж три місяці. Однак за останні роки згідно з нормами законів про держбюджети на відповідний рік мінзарплати підвищують з періодичністю раз на квартал (а у четвертому кварталі — двічі). Тож, виплачуючи зарплату на рівні мінімальної зарплати, індексацію проводити не потрібно.

Володимир МАРЧЕНКО отримати повну версію статті