ЩОДО ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ НА ПРАКТИЦІ ПРИ ОФОРМЛЕННІ СПАДКОВИХ СПРАВ

АНДРІЙ АСАУЛЮК,
приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу
ЩОДО ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ НА ПРАКТИЦІ ПРИ ОФОРМЛЕННІ СПАДКОВИХ СПРАВ
Провівши деякі узагальнення проблемних питань, які постійно виникають у роботі нотаріусів та стосуються оформлення спадкових справ, пропоную їх на розгляд нотаріусів (для обговорення та подання пропозицій до Мін’юсту).
1. Питання оформлення спадщини у разі, коли правовстановлювальний документ на майно оформлено на ім’я особи, що є живою, а помер співвласник — другий з подружжя. Раніше існувала можливість видачі за заявою пережившого з подружжя свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на ім’я померлого, що давало можливість видати спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину. Наразі єдиним варіантом виходу із ситуації вбачаю звернення спадкоємців до суду з приводу визначення частки померлого подружжя.
Це питання стосується не тільки успадкування частки у праві спільної сумісної власності того з подружжя, що не є титульним власником майна, а й відчуження тим з подружжя, що є живим, цілого об’єкта нерухомого (а також рухомого) майна у випадку, коли помер його співвласник (другий з подружжя). Так, у пп. 4.6 п. 4 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі — Порядок) передбачено, що при посвідченні нотаріусом правочинів щодо відчуження майна від імені особи, у якої немає чоловіка або дружини (неодружена/неодру¬жений, удова/удівець), відчужувач подає відповідну заяву, у якій також зазначається, що майно, яке є предметом цього правочину, не є спільною сумісною власністю. Отже, така заява подається лише у разі, якщо майно не є спільною сумісною власністю подружжя. На практиці дуже часто нотаріуси на порушення Порядку (раніше — Інструкції) вимагають подати заяву про те, що відчужувач є удовою/удівцем (без зазначення статусу майна) у випадках, коли таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, оформлене на ім’я пережившого з подружжя, і це чітко вбачається з правовстановлювального документа (свідоцтво про право власності на кооперативну квартиру, видане на ім’я пережившого з подружжя під час його перебування у шлюбі з другим з подружжя, що помер, або у договорі купівлі-продажу нерухомого майна зазначено, що купівля майна була проведена за згодою другого з подружжя тощо), а також перевіряють за даними Спадкового реєстру наявність спадкової справи на ім’я померлого та оформляють договір відчуження нерухомості після спливу 6-місячного терміну з дня смерті другого з подружжя. Вважаю, що такі дії не є правильними, оскільки таким чином, по-перше, порушується пп. 4.6 п. 4 глави 1 розділу ІІ Порядку (щодо відсутності вказівки про те, що майно не є спільною сумісною власністю подружжя), по-друге, частка у праві власності, що належала померлому з подружжя, нікуди не втрачається та повинна спадкуватися на загальних підставах, та по-третє, у померлого можуть бути діти (віком до 18 років), які завжди є спадко¬ємцями за законом на частку у праві власності їх померлого батька/матері, і згодом саме за їх позовом договір може бути визнано недійсним у судовому порядку.
У зв’язку з цим, на мою думку, в Порядку доцільно визначити чіткий план дій нотаріусів у зазначених ситуаціях:

Андрій АСАУЛЮК отримати повну версію статті