ЩОДО ПРАВОВСТАНОВЛЮВАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

ГОЛОВНЕ управління юстиції у Львівській області
ЩОДО ПРАВОВСТАНОВЛЮВАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО
Головне управління юстиції у Львівській області, на підставі Положення про Головні
управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, доводить до Вашого відома наступне:
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У відповідності до вимог п. 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.
Право власності на житловий будинок, квар¬тиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності на об’єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укла¬деним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.
Звертаємо Вашу увагу, що Методичними рекомендаціями щодо державної реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26.05.2009 № 914/5 та п. 10 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєст¬рації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, передбачено, що рішення суддів про визнання прав власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна.
Слід зазначити, що Цивільним процесуальним кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України передбачено, що одним із засобів вирішення спору є мирова угода, яка може стосуватися лише прав і обов’язків сторін щодо предмета спору.
Відповідно до ст. 175, 205 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 78, 121 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє (виносить) ухвалу про закриття провадження у справі.
Враховуючи вищенаведене та вимоги п. 11 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, мирова угода, затверджена ухвалою суду є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація прав власності.
Додатково нагадуємо, що згідно ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов’язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

ГОЛОВНЕ управління юстиції у Львівській області отримати повну версію статті