ЩЕ РАЗ ПРО НАБУВАЛЬНУ ДАВНІСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

СВЯТОСЛАВ СЛІПЧЕНКО,
професор кафедри охорони інтелектуальної власності, цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент
ЩЕ РАЗ ПРО НАБУВАЛЬНУ ДАВНІСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
Норма, яка регулює набуття права власності на підставі набувальної давності, введена в дію ще у 2004 році, але при удаваній простоті її положень і напрацьованій теоретичній базі застосування її засад на практиці все ще викликає труднощі. Зазначене свідчить про необхідність ще раз звернутися до такої підстави виникнення права власності, як набувальна давність. Це дозволить не тільки визначитися з тими знаннями про цю юридичну конструкції, які вже склалися, а й окреслити коло питань, які потребують додаткового дослідження.
Так, до умов виникнення права власності на підставі набувальної давності відносяться: заволодіння чужою річчю, яке має бути добросовісним, та володіння чужою річчю протягом визначеного законом строку, яке повинно бути відкритим і безперервним. Кожна із зазначених умов є необхідною, а в сукупності вони достатні для виникнення права власності. Однак для транспортних засобів і цінних паперів передбачено ще одну необхідну умову — рішення суду, а для нерухомого майна — ще й державну реєстрацію.
Розглядаючи ці умови, можна відзначити, що добросовісність — це ставлення самої особи до процесу заволодіння річчю. Заволодіння буде вважатися добросовісним, якщо особа не знала і не могла знати, що набуває річ без достатньої підстави. Наприклад, особа вважала, що набуває річ за згодою власника або що власник відмовився від права власності на річ, або що річ безхазяйна і т. д. При цьому з позиції добросовісності оцінюється тільки підстава (акт) заволодіння, а не подальше володіння. Наприклад, якщо на момент заволодіння річчю особа вважала, що набуває її правомірно, а згодом з’ясувалося, що річ придбана без законної підстави, то це ніяк не впливає на кваліфікацію заволодіння як добросовісного.
Таким чином, знання про незаконність свого володіння не виключає добросовісності заволодіння.
Відкритість володіння передбачає, що

Святослав СЛІПЧЕНКО отримати повну версію статті