Чи є відчуження частки виходом із товариства?

ОЛЕНА КІБЕНКО,
доктор юридичних наук,доцент кафедри господарського права
Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
Чи є відчуження частки виходом
із товариства?
На практиці дуже поширеною є помилка, коли до правовідносин із відчуження учасником своєї частки застосовуються норми щодо виходу учасника з товариства.
Уважаємо, що вихід учасника з товариства та відступлення ним свої частки є різними за своїми правовими ознаками правочинами. Так, у ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) закріплено, що учасники господарського товариства мають право в порядку, установленому установчим документом товариства та законом:… 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Правовідносини, що виникають у випадку виходу учасника з товариства, регулюються ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 148 ЦК України, а правовідносини, що виникають при відступленні частки, — ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 147 ЦК України. Як бачимо, ці дві юридичні дії мають зовсім різні правові наслідки.
Таким чином, положення Закону України «Про господарські товариства» та нового ЦК України чітко розмежовують такі юридичні дії, як вихід із товариства та відступлення учасником своєї частки.
На практиці плутанину в це питання вносить ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», у якій закріплюється, що в разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, додатково подається:
– або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку;
– або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників);
– або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі;
– або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Ця стаття не розмежовує,

Олена КІБЕНКО отримати повну версію статті