ЧАС СКЛАДЕННЯ ЗАПОВІТУ

ВАСИЛЬ КРАТ,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
МАРІЯ ЩЬОЛОКОВА,
юрист ТзОВ «Чистий дім плюс»
ЧАС СКЛАДЕННЯ ЗАПОВІТУ
Склалося неоднозначне ставлення в нотаріальній практиці до тлумачення положень ч. 1 ст. 1247 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) в контексті того, що охоплює собою «час складення заповіту» й чи впливає відсутність часу складення в заповіті на його дійсність.
У судовій практиці сформувалася позиція, згідно з якою час складення заповіту має вклю­чати годину та хвилину, і незазначення їх призводить до порушення вимог щодо форми заповіту. Наприклад:
а) Верховний суд України вказав, що відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. У спірному заповіті вказано, що його складено ОСОБА_8 та посвідчено в м. Павлівське (а. с. 8), проте судом установлено, що заповіт посвідчено за місцем проживання спадкодавця: АДРЕСА_1. Крім того, у заповіті не вказано час його складення (годину, хвилини).
За таких обставин не можна погодитися з висновком суду про відповідність заповіту, складеного ОСОБА_8 25 березня 2008 року на користь ОСОБА_7, вимогам законодавства щодо його форми та посвідчення ;
б) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зауважив, що порядок посвідчення заповіту при свідках передбачено ст. 1253 ЦК України. Також судами залишено поза увагою та не враховано, що у спірному заповіті не вказано час його складання (годину, хвилини), спадкодавець, поставивши підпис, не зазначила своє прізвище ім’я по батькові, не з’ясовано, чому заповіт складений без присутності свідків, але був у голос прочитаний заповідачу та чому заповідач власноручно не склала заповіт, якщо вона мала повну цивільну дієздатність. Крім того, судом не було перевірено, чи був спірний заповіт зареєстрований у Спадковому реєстрі державної реєстрації у порядку затвердженому кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст.1257 ЦК України нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення .
Для з’ясування змістовного наповнення сло­во­сполучення «час складення заповіту» та впливу його відсутності на форму заповіту, необхідно проаналізувати:
а) історичний ракурс формування конструкції «час складення заповіту»;
б) час складення заповіту крізь призму форми та змісту правочину.

Василь КРАТ отримати повну версію статті