Форум-семінар «Закон України «Про акціонерні товариства»: новий вимір господарювання»

РУСЛАН МІРОШНИЧЕНКО,
адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Litis»
Форум-семінар «Закон України «Про акціонерні товариства»: новий вимір господарювання»
27 травня 2011 року, в м. Харкові, у приміщенні конференц-зали Національної академії правових наук України, за адресою: вулиця Пушкінська, 70, відбувся форум-семінар «Закон України «Про акціонерні товариства»: новий вимір господарювання».
Організаторами заходу виступили Харківська обласна організація Союзу юристів України, Харківське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та юридична фірма «Litis». Проведення форуму підтримали Центр юридичної освіти «Cled», Професійна асоціація корпоративного управління, Всеукраїнська інформаційна мережа «Ліга Закон», газета українських юристів «Юридична практика», Юридичний портал «Pravotoday», ТОВ НВП «Інформвнешсервіс», ТОВ «Емкон», інформаційно-довідковий проект «Юристи Слобожанщини».
Актуальність цього заходу була обумовлена набуттям чинності з 30.04.2011 р. Законом України «Про акціонерні товариства» і виникненням у зв’язку з цим широкого кола питань з його тлумачення та застосування компаніями, що здійснюють свою господарську діяльність у формі акціонерних товариств, а також професійними консультантами та юристами, які супроводжують діяльність таких компаній.
Форум відвідали адвокати, юристи, партнери юридичних фірм, приватні нотаріуси, юрисконсульти, корпоративні секретарі, представники інвестиційних компаній та професійних учасників фондового ринку. Серед запрошених також були присутні суддя Харківського окружного адміністративного суду, представник Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради, представники Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Доповідачами форуму-семінару виступили провідні юристи України й регіону в галузі корпоративного права, представники Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, представники органів судової влади, науковці.
Вітальним словом форум-семінар відкрив голова Харківської обласної організації Союзу юристів України В. В. Кривобок. Звернувши увагу на недосконалість акціонерного законодавства України, він висловив упевненість у тому, що саме такі заходи, як форум, здатні полегшити щоденну правозастосовну діяльність юристів, надають можливість отримати їм необхідну інформацію, підвищити свій кваліфікаційний рівень, закласти основу для вдосконалення нормотворчої діяльності.
На наявності неузгодженостей і недоліків у законодавстві та на необхідності спільних зусиль, спрямованих на їх усунення, ефективної співпраці органів державної влади та громадськості у вироблені рекомендацій з однакового застосування положень чинного законодавства наголосила начальник Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку В. С. Степанова.
З першою доповіддю виступила заступник директора Департаменту корпоративних відносин Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Н. В. Хохлова. Вона зупинилася на розгляді питань, що стосуються зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства, а саме: дотримання обов’язкових умов, які дозволяють товариству приймати рішення про зміну розміру статутного капіталу, порядок прийняття такого рішення загальними зборами акціонерів, визначення ринкової вартості акцій, реалізація переважного права на придбання акцій при додатковій емісії, взаємовідносини з кредиторами.
Найбільш дискусійними виявилися питання щодо оцінки акцій, а також щодо порядку їх викупу в осіб, які голосували проти прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу.
Окремою проблемою дослідження на форумі-семінарі стало питання укладення угод між акціонерами товариства. З такою темою доповіді виступила І. В. Спасибо-Фатєєва, професор кафедри цивільного права Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
Професор акцентувала увагу на недостатньому дослідженні проблеми як на науковому, так і на практичному рівнях. Це пов’язано, у першу чергу, з новизною цього правового інституту, який був покликаний до життя необхідністю створити противагу імперативності акціонерного законодавства. Поняття акціонерних угод не знайшло свого закріплення ні в Цивільному кодексі, ні в Господарському, ані в інших нормативно-правових актах, що закріплюють права акціонерів та регламентують діяльність акціонерних товариств. Єдиним нормативним актом, який містить посилання на можливість укладення договору між акціонерами, є Закон України «Про акціонерні товариства» (ст. 29). При цьому норма, що міститься в ньому, не розкриває такі важливі питання, як істотні умови, сторони, строк, форма договору. Разом з тим, з огляду на важливість сфери правовідносин, не виключено, що акціонери матимуть намір укладати договір саме в нотаріальній формі.
Договір між акціонерами є непойменованим договором, який укладається виходячи із загальних засад цивільного законодавства (ст. 6 ЦК) та положень ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства». При цьому договір між акціонерами може бути укладено лише за умови, якщо таку можливість передбачено Статутом товариства.
І. В. Спасибо-Фатєєва у своїй доповіді також звернула увагу на коло питань, які не можуть становити предмет домовленостей акціонерного договору, а саме: про обмеження відповідальності членів органів акціонерного товариства; про усунення від отримання дивідендів; про встановлення непойменованих в законі обтяжень акцій; про зміну корпоративної структури товариства.
Дискусійним виявилося питання щодо визначення кола осіб, які можуть підписати договір, зокрема щодо можливості підписання договору особами, які на день його підписання не є акціонерами товариства, а також способу приєднання до договору осіб, які мають намір стати або стали акціонерами товариства.
У ході виступу доповідачем було надано певні, корисні для практикуючих юристів, у тому числі нотаріусів, рекомендації, які мають використовуватися при укладенні таких договорів.
Особливий інтерес учасників викликала доповідь О. Р. Кібенко, професора кафедри господарського права Національного університету «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого», доктора юридичних наук, члена Експертної ради з питань корпоративного управління ДКЦПФР, «Спірні питання проведення загальних зборів за Законом України «Про акціонерні товариства».
Доповідь дозволила учасникам отримати цінну практичну інформацію щодо порядку проведення загальних зборів акціонерів. Серед «слабких місць» у нормативному регулюванні проведення загальних зборів було відмічено такі: процедура включення обов’язкових питань до порядку денного, обов’язок з оплати при проведенні позачергових загальних зборів, обрання членів лічильної комісії, ознайомлення акціонерів з матеріалами, що виносяться на розгляд, технічна фіксація проведення загальних зборів та ін.
Окрему увагу було приділено належному оформленню рішень загальних зборів акціонерного
товариства: протоколу та додатків до нього.
Також, вже вкотре, обговорювався інститут представництва в корпоративних правовідносинах, зокрема заміна та відкликання представників, правильне оформлення повноважень представника, проблема конкуренції представників, реалізація повноважень представника за довіреністю із завданням на голосування та способи контролю акціонера за голосуванням такого представника.
Проблематиці корпоративних конфліктів — їх попередженню, а також аналізу ризиків їх виникнення — було присвячено доповіді директора Центру розвитку корпоративного управління Міжнародного інституту бізнесу, голови правління Професійної асоціації корпоративного управління, члена Експертної ради з питань корпоративного управління ДКЦПФР, О. Й. Окунєва, заступника начальника Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Ю. С. Потьомкіна та судді Харківського господарського апеляційного суду І. А. Шутенко.
У своїй доповіді «Ефективна протидія корпоративному захопленню» О. Й. Окунєв порушив проблемні питання голосування та підрахунку голосів при проведенні загальних зборів акціонерного товариства, порядку судового оскарження акціонерами рішень загальних зборів, зупинився на «підводних каменях» обрання органів товариства та визначення їх компетенції, звернув особливу увагу аудиторії на ризики, що мають місце при укладанні товариством значних правочинів та правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість.
Ю. С. Потьомкін повідомив про практику розгляду корпоративних спорів Харківським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка склалася протягом «перехідного» періоду діяльності акціонерних товариств, навів яскраві приклади конфліктів між акціонерами та менеджментом компаній, між мажоритарними та міноритарними акціонерами.
Узагальнюючи практику розгляду судами корпоративних спорів, І. А. Шутенко зупинилася на найбільш типових порушеннях, що допускають учасники корпоративних відносин, та які призводять до виникнення конфліктів. Крім того, І. А. Шутенко висвітлила позицію Вищого господарського суду України з певної категорії питань корпоративного управління та діяльності акціонерних товариств.
Цікавим та інформативно насиченим став виступ директора консалтингової компанії «Емкон» Є. О. Петрика, який з використанням розгорнутих статистичних даних та наочних діаграм повідомив учасників про динаміку процесу приведення акціонерними товариствами своєї діяльності у відповідність до закону.
Жваву дискусію викликала доповідь адвоката, керуючого партнера ЮФ «Litis» Р. О. Мірошниченка про перетворення акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми господарювання. Найбільш гострими виявилися питання вирішення юридичної долі акціонерів, які не беруть активної участі в управлінні товариством, так звані «пасивні акціонери» або «мертві душі», а також проблема підписання статуту товариства-правонаступника всіма учасниками.
У ході обговорення було розглянуто декілька варіантів вирішення цієї проблеми: автоматичного включення акціонерів до списку учасників товариства-правонаступника; закріплення частки у статутному капіталі, що належить таким «пасивним акціонерам», за товариством-правонаступником з подальшою її реалізацією або розподілом серед учасників; виключення таких учасників та депонування за ними коштів, що становлять частину вартості майна товариства.
Обговорювалася можливість нотаріального депонування коштів, що за одним із запропонованих варіантів розв’язання проблеми мали б належати таким акціонерам, а також акціонерам, які при прийнятті рішення про перетворення голосували «проти» і своєчасно не з’явилися для отримання грошових коштів при викупі акцій. Досліджувалося питання, чи повинен статут товариства-правонаступника бути підписаний усіма учасниками (акціонерами перетворюваного товариства), чи достатньо лише підпису уповноваженої особи або голови зборів та секретаря і, якщо так, то який документ буде достатнім для підтвердження їх повноважень.
Критичний погляд було висловлено стосовно листа Держкомпідприємництва від 22.06.2010 р. № 7906, який передбачає можливість видавати від імені установчих зборів та на підставі їх рішення довіреність окремим учасникам майбутнього товариства для підписання статуту.
Неабияке зацікавлення аудиторії викликало практичне питання визначення повноважень органів товариства з перетворення, ліквідації (комісія з перетворення, ліквідатора) на вчинення правочинів від імені товариства.
Кожна з доповідей супроводжувалася актуальними питаннями та активними дискусіями серед присутніх.
На форумі-семінарі було напрацьовано практичні рекомендації, що дозволяють найбільш «безболісно» виконати вимоги Закону про приведення у відповідність до законодавства статуту та внутрішніх положень товариства, а також провести необхідні реорганізаційні процедури.
Разом з отриманням корисної інформації учасники форуму семінару мали приємну нагоду поділитися враженнями, налагодити нові контакти, поспілкуватися у неформальній атмосфері кави-брейку та в обідню перерву.
За результатами проведення форуму-семінару було підведено підсумки та прийнято рішення про оформлення найбільш цінних висновків роботи форуму щодо вдосконалення акціонерного законодавства у вигляді відповідних пропозицій та за сприяння Харківської обласної організації Союзу юристів України їх передачу на розгляд суб’єктам законодавчої ініціативи.
Сповнені приємних емоцій та нових ідей, учасники форуму з ентузіазмом підтримали пропозицію про проведення таких заходів на регулярній основі, що сприяло б напрацюванню корисних для законотворчого процесу пропозицій, обміну корисною інформацією, професійному росту кожного з учасників та зміцненню юридичної спільноти Харківщини в цілому.
Разом з акціонерними товариствами в «новому вимірі» при посвідченні нотаріальних дій за участю акціонерних товариств опинилися нотаріуси, посівши почесне місце «відважних» на лінії юридичного фронту.
У ході форуму-семінару неодноразово порушувалося питання щодо ролі нотаріату у сфері корпоративних правовідносин. Розглядалася можливість звернення до послуг нотаріуса, зокрема, при здійсненні повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів або про рішення, що були прийняті на них; при проведенні загальних зборів акціонерів товариства з метою упередження фальсифікації фактів при проведенні голосування; депонуванні коштів при здійсненні розрахунків з акціонерами, учасниками господарських товариств; оформлені довіреності представникові акціонера та ін.
З одного боку, нотаріуси покликані знизити ризик виникнення юридичного конфлікту, забезпечити безспірність вчинюваних правочинів. З іншого — щоденна робота нотаріуса в умовах нормативної невизначеності, а відносно акціонерних товариств, які не здійснили процедуру приведення своєї діяльності у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», — в умовах правового вакууму, лише підвищує такий ризик.
На сьогодні відсутня будь-яка публічна позиція Міністерства юстиції України, принаймні виражена в роз’ясненні стосовно вчинення нотаріусами нотаріальних дій за участю акціонерних товариств, які не привели свою діяльність у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства». Так, у тексті Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ще зустрічається термін «відкрите акціонерне товариство» (п. 97 Інструкції). Не вирішеним залишається також питання про прийняття нотаріусами при вчиненні нотаріальних дій правовстановлювальних та інших документів акціонерних товариств, до яких не внесено відповідних змін, пов’язаних зі зміною назви товариств.
З набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» положення статутів акціонерних товариств, які не привели свою діяльність у відповідність до закону, продовжують діяти в частині, що не суперечить закону. За таких умов нотаріус має піддавати ретельному аналізу положення статутів таких акціонерних товариств на предмет їх відповідності нормам закону і лише після цього приймати рішення про можливість вчинення тієї чи іншої дії. А отже, починаючи із засвідчення справжності підписів на банківських картках та посвідчення довіреностей, закінчуючи договорами про відчуження цілісних майнових комплексів або відчуження майна товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, високим залишається ризик виникнення спору за такими діями.
На особливу увагу заслуговують питання, що стосуються вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, укладення договорів між акціонерами. Актуальним залишається питання представництва інтересів акціонера. Одним з найбільш поширених питань нотаріальної практики є встановлення повноважень особи, що представляє юридичну особу.
Звичайно, кожен нотаріус, з урахування вимог чинних нормативно-правових актів, самостійно визначає обсяг інформації та документи, які перевірятимуться ним з метою встановлення дійсності повноважень фізичної особи — представника акціонерного товариства в кожному конкретному випадку.
Однак для уникнення в майбутньому спору та упередження корпоративного конфлікту, важливим є усвідомлення та визначення нотаріусом меж дослідження документів, які підтверджують повноваження представника юридичної особи. По-перше, — це інформація з витягу з єдиного державного реєстру. По-друге, інформація, що міститься в установчих документах та положеннях товариства. По-третє, інформація, що міститься в рішеннях органів управління товариства. По-четверте, зміст повноважень, які містяться в довіреності. І це, звичайно, не вичерпний перелік.

РУСЛАН МІРОШНИЧЕНКО отримати повну версію статті