ФЕНОМЕН МІЖНАРОДНОГО УСИНОВЛЕННЯ

ОЛЬГА РОЗГОН,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
ФЕНОМЕН МІЖНАРОДНОГО УСИНОВЛЕННЯ
Зараз усиновлення є найбільш прийнятною та сприятливою формою виховання дітей, які залишилися без піклування батьків. Усиновлена дитина є більш захищеною з точки зору права, оскільки прирівнюється до біологічних дітей, знаходить батьків, родину, сімейний затишок.
За українським законодавством усиновлення — це юридичний акт, який є складним за своїм фактичним складом і включає волевиявлення усиновлювача (ст. 223 СК України) та рішення суду (ст. 224 СК України) .
Усиновлення дитини здійснюється в її найвищих інтересах для забезпечення стабільних і гармонійних умов її життя. Поняття «інтереси дитини» вже тривалий час складає предмет різних досліджень, але сімейно-правова сутність і значущість інтересів дитини не розкриті й досі. Необхідно розрізняти терміни «інтереси в сімейному праві» та «інтереси дитини». Перше поняття значно ширше, оскільки включає й інтереси сім’ї в цілому, інтереси окремих членів сім’ї, інтереси подружжя тощо. Інтереси дітей ― більш вузьке поняття. Специфіка цих суб’єктів полягає в тому, що діти, які мають свої інтереси, не в змозі усвідомити свої потреби.
Ані в науці сімейного права, ані в судовій практиці немає чітких роз’яснень, що слід розуміти під інтересами дитини при розгляді судами окремих категорій справ, якими критеріями повинні керуватися суди, встановлюючи відповідність між інтересами дітей та інтересами батьків. Поняття «найвищі інтереси» в СК України також не розкривається. Але, на думку С. Я. Фурси, інтереси дитини ― це умови, необхідні для повноцінного фізичного, психічного й духовного розвитку дитини, які обов’язково мають бути виконані при усиновленні .
Національне усиновлення останніми роками неухильно зменшується, натомість переважає міжнародне. Така ситуація не відповідає завданням демографічної політики України. Тому держава повинна створити таку систему захисту прав дітей, перш за все дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування, за якої б Україна поступово втратила статус країни-донора в галузі міжнародного усиновлення.
Усиновлення дітей громадянами інших держав підпорядковується низці вимог, що виключають вільне розпорядження долею дитини. Існування цих правил пояснюється, зокрема, прагненням запобігти перетворенню дітей на товар, предмет наживи для тих, хто готовий вчинити такий злочин.
У розділі VI СК України «Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства» міститься матеріально-правове регулювання відносин щодо міжнародного усиновлення. Так, ст. 282 СК України присвячена усиновленню дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України. Передбачається, що всиновлення громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України.
Якщо усиновлювач не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібен дозвіл урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини. В Україні справами дітей-сиріт займається Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини, створений у 2006 році як урядовий орган державного управління.
Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, є дійсним за умови попереднього отримання дозволу урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
Стаття 283 СК України регулює усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України. Усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, здійснюється на загальних підставах, установлених гл. 18 СК України. Дитина, яка є громадянином України, може бути всиновлена іноземцем, якщо вона перебуває не менш як один рік на обліку в урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (урядовий орган державного управління з усиновлення та захисту прав дитини в складі центрального органу виконавчої влади з питань сім’ї та молоді).
Якщо усиновлювач є родичем дитини або дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров’я України, усиновлення може бути здійснене до спливання цього строку.
Дитина може бути всиновлена іноземцем, якщо протягом одного року з моменту взяття її на облік в урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини не виявилося громадянина України, який бажав би її всиновити або взяти під опіку чи піклування до себе в сім’ю.
Переважне право на усиновлення дитини — громадянина України мають іноземці, які є: 1) родичами дитини; 2) громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги. На усиновлення дитини іноземцем потрібна згода урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
Урядовий орган державного управління з усиновлення та захисту прав дитини направляє в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо перевірки іноземців, що усиновлюють дитину, яка є громадянином України, на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах інших держав і Генеральному секретаріаті Інтерполу.
Усиновлення іноземцями здійснюється за умови забезпечення дитині прав у обсязі, не меншому, ніж це встановлено законами України. За усиновленою дитиною зберігається громадянство України до досягнення нею 18 років. Усиновлена дитина має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до Конвенції про права дитини, інших міжнародних договорів.
Усиновлення іноземцем дитини, яка є громадянином України, здійснене у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, є дійсним за умови попереднього отримання дозволу урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
В урядовому органі державного управління з усиновлення та захисту прав дитини вивчаються питання міжнародного всиновлення, ведеться облік іноземних громадян, які виявили бажання всиновити дитину, він перевіряє повноцінність та правильність оформлення поданих ними документів. Крім того, видає громадянам України та іноземним громадянам, які виявили бажання всиновити дитину, направлення в органи опіки та піклування для підбору дитини і знайомства з нею за місцем її проживання. У свою чергу, органи опіки та піклування повинні отримати дозвіл урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини на проведення у встановленому порядку всиновлення дитини іноземними громадянами. Усиновлення відбувається за згодою дитини й у випадку, коли іноземна сім’я може забезпечити дитині особливі умови виховання, покращення здоров’я, догляд. Іноземні громадяни, які бажають усиновити дитину, яка є громадянином України й проживає на її території, звертаються з письмовою заявою до урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини.
У ст. 284 СК України регулюється усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні. Усиновлення дитини, яка є іноземцем і проживає в Україні, здійснюється громадянами України або іноземцями, які проживають в Україні, на загальних підставах.
Стаття 285 СК України встановлює обмеження права іноземця на таємницю всиновлення дитини, яка є громадянином України. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, не є таємним, якщо в державі, в якій усиновлювач постійно проживає і до якої має переїхати дитина, усиновлення не є таємним. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, особою, яка є громадянином держави, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, і якщо ця особа в Україні постійно не проживає, не є таємним.
В Україні іноземцем може бути всиновлена дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства. Усиновлення іноземцем або особою без громадянства дитини, яка є іноземцем чи особою без громадянства, здійснюється в Україні відповідно до законів України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.
Права й обов’язки іноземних громадян — кандидатів в усиновлювачі передбачені законодавством України, зокрема Порядком передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянами України та іноземцями і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновлювачів. Іноземні громадяни, що виявили бажання всиновити дитину, яка є громадянином України, повинні звернутися з письмовою заявою до урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини про взяття їх на облік кандидатами в усиновлювачі й надання направлення на відвідання відповідного державного дитячого закладу для підбору, знайомства і встановлення контакту з дитиною.
Колізійні питання всиновлення виникають у зв’язку з відмінностями відповідних приписів матеріального права в законодавстві різних держав: можливість усиновлення повнолітніх осіб, згода усиновлюваного і його кровних родичів, збереження правового зв’язку усиновленої особи з її кровними родичами тощо.

Ольга РОЗГОН отримати повну версію статті