Узагальнення практики розгляду Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області цивільних справ за позовами про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у 2004–2008 роках

УЗАГАЛЬНЕННЯ
практики розгляду Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області цивільних справ за позовами про визнання права власності на нерухоме майно
в порядку спадкування у 2004–2008 роках
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщиною є сукупність цих прав та обов’язків.
Спадкодавцями можуть бути лише фізичні особи — громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Юридичні особи не можуть бути спадкодавцями, оскільки порядок передачі належного їм майна іншим особам або державі у випадку припинення їх діяльності визначається спеціальними правилами про ліквідацію чи реорганізацію юридичних осіб, а не нормами про спадкування.
Спадкоємцями є вказані у заповіті або у законі особи, до яких переходять цивільні права та обов’язки спадкодавця.
Аналіз статистичних даних
На узагальнення надійшло 875 справ про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, розглянутих Олександрійським міськрайонним судом у 2004–2008 роках. Із них: у 2004 році розглянуто 66 справ, у 2005 році —
81 справа, у 2006 році — 171 справа, у 2007 ро-
ці — 250 справ, у 2008 році — 307 справ.
Аналіз статистичних даних свідчить про тенденцію до значного збільшення щороку кількості вирішених судом справ цієї категорії. Так, кількість справ, розглянутих у 2008 році, порівняно з 2004 роком збільшилася у 4,7 рази.
Предметом позовів про визнання права власності на спадкове майно були житлові будинки і квартири (їх частини), земельні ділянки, а також об’єкти самочинного і незавершеного будівництва.
Види майна
Всього позовів
По роках

2004
2005
2006
2007
2008

Будинки, квартири та їх частини
536
56
71
100
149
160

Земельні ділянки
327
11
14
71
86
145

Об’єкти самочинного
та незавершеного будівництва
54
1
-
4
22
27

Всього
917
68
85
175
275
332

З надісланих на узагальнення справ про визнання права власності на спадкове майно лише у одній справі у позові було відмовлено.
У цій справі позивач Балабанов В. М. просив визнати право власності в порядку спадкування на житловий будинок за відповідачами Шаповаловим С. О. і Сагайдак І. О. після смерті їхньої баби Журавльової К. Д., яка померла 17.11.1995 року, визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку, укладений між ним та відповідачами 20.09.2007 року, та визнати за ним право власності на будинок.
Суд відмовив у позові з тих підстав, що відповідачі не прийняли спадщину після смерті Журавльової К. Д., якій належав спірний будинок, а тому не мали права відчужувати те, що їм не належить.
В апеляційному порядку це рішення не оскаржувалося.
У решті справ були ухвалені рішення про повне або часткове задоволення позовів. Із них в апеляційному порядку переглядалися дві справи. Рішення у цих справах були скасовані з ухваленням нових рішень.
Порядок оформлення
права на спадщину
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину передбачений ст. 67 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII згідно з якою свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім’я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Пленум Верховного Суду України в п. 23 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 роз’яснив, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Вивчення надісланих на узагальнення цивільних справ свідчить про те, що судді Олександрійського міськрайонного суду приймали до розгляду і вирішували позови про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно і в тих випадках, коли були відсутні перешкоди для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.
При цьому судді не враховували положення ч. 1 ст. 3 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, і ухвалювали рішення у справах, у яких права спадкоємців на отримання спадкового майна не були порушені або оскаржені.
Так, рішенням від 26.03.2008 року задоволено позов Шумейка А. А. до Олександрійської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у місті Олександрія по вулиці Куйбишева, 10.
Позивач є сином Шумейко С. В., померлої 20.09.2004 року, якій належала зазначена частина будинку. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача, копія якого долучена до матеріалів справи.
Ксерокопія договору дарування (при оформленні спадщини спадкоємець має надати оригінал правовстановлюючого документа) підтверджує належність Шумейко С. В. спадкового майна, а ксерокопія будинкової книги і паспорта позивача, в яких є відомості про реєстрацію його у спадковому будинку, — прийняття ним спадщини відповідно до ч. 3 cm. 1268 ЦК України згідно з якою спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
У матеріалах справи немає відмови нотаріуса в оформленні спадщини або будь-яких інших відомостей про наявність спору.
Тому у позивача не було перешкод для оформлення спадщини в нотаріальній конторі і підстав для звернення до суду.
Судді приймали до провадження справи за відсутності відмови нотаріуса в оформленні спадщини. Лише в кількох справах, що надійшли на узагальнення, були постанови нотаріусів про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У лютому 2004 року Ширманов A. M. пред’явив позов до Олександрійської державної податкової інспекції (треті особи — Олександрійське бюро технічної інвентаризації та Перша олександрійська державна нотаріальна контора) про визнання права власності в порядку спадкування на 1/8 частини квартири після смерті його батька Ширманова М. А., померлого 17.09.2000 року, і матері Ширманової Н. К., померлої 15.05.2001 року.
Позивач посилався на те, що нотаріальна контора відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з тим, що рішенням суду від 08.12.2003 року встановлено факт прийняття ним спадщини після смерті батьків, і це рішення має бути зареєстровано в БТІ як правовстановлюючий документ на спадкове майно.
Незважаючи на абсурдність таких доводів позивача і відсутність постанови нотаріуса про відмову видати свідоцтво про право на спадщину, суд задовольнив позов і визнав за позивачем право на спадкове майно на підставі лише трьох документів, що є в матеріалах справи: позовної заяви, квитанції про сплату судового збору в розмірі 5 грн і копії рішення суду про встановлення факту прийняття спадщини. При цьому суд не перевірив відомості про час і місце відкриття спадщини, наявність інших спадкоємців, підстави спадкування, належність спадкодавцям спадкового майна та його вартість.
Справа вирішена без участі сторін, які не були повідомлені у передбаченому законом порядку про час і місце розгляду справи.
В іншій справі як на підставу звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно позивач Бессараб О. В. посилався на те, що після смерті Бессараб Г. П., яка померла 19.11.2003 року, він є спадкоємцем за заповітом, але у передбачений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Проте він разом із спадкодавцем проживав у спадковому будинку і фактично прийняв спадщину.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив встановити факт прийняття ним спадщини і визнати право власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку.
Рішенням суду від 26.03.2008 року позов задоволено.
З матеріалів цієї справи вбачається, що перешкодою для оформлення спадщини нотаріусом була відсутність безспірних доказів прийняття позивачем спадщини. Після задоволення судом вимог про встановлення факту прийняття спадщини позивачем перешкод для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину не було, і це питання могло бути вирішено у позасудовому порядку.
Визнання судом права власності в порядку спадкування за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину суперечить закону, який передбачає порядок оформлення спадщини.
Ураховуючи наведене, суду слід було обмежитися встановленням факту прийняття спадщини і роз’яснити позивачу право на звернення до державної нотаріальної контори, компетенцією якої згідно із законом є оформлення спадщини, оскільки в такому випадку вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають розгляду судом відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Аналогічно мають вирішуватися справи, в яких разом із вимогами про встановлення факту родинних відносин чи належності правовстановлюючого документа заявляються вимоги про визнання права власності.
Проте суд, установивши факт родинних відносин чи належності правовстановлюючого документа спадкодавцю, одночасно визнавав право на спадкове майно за відсутності спору і перешкод для оформлення спадщини в нотаріальній конторі.
У справах № № 2-4057/06, 2-999/08, 2-3409/08 суд установив тотожність особи, що діючим цивільним процесуальним законодавством не передбачено.
Документи, які має подати спадкоємець для отримання свідоцтва про право на спадщину, зазначені в розділі 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Зокрема, для отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємець має подати нотаріусу документи, що підтверджують час і місце відкриття спадщини, прийняття ним спадщини, підстави спадкування (за законом чи за заповітом).
Згідно з п. 216 зазначеної Інструкції видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, Витяг з Реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилася, — довідку відповідного органу місцевого самоврядування.
Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, спадкоємці, як правило, не надавали витяги з Реєстру прав власності, а судді не завжди перевіряли відомості про наявність заповіту та його чинність (виписку з Єдиного реєстру заповітів ), про наявність спадкової справи (виписку зі Спадкового реєстру), що є порушенням установленого законом порядку визнання за спадкоємцями права на спадкове майно.
Вивчення надісланих на узагальнення справ дає підстави для висновку, що значне зростання звернень громадян із позовами про визнання права власності на спадкове майно пов’язане з тим, що суддями фактично запроваджений спрощений порядок оформлення спадщини. На відміну від нотаріусів судді не вимагають подання позивачами витягів із Реєстру прав власності, а тому у спадкоємців немає потреби звертатися в БТІ і нести відповідні витрати, пов’язані з оглядом будинків і квартир, їх оцінкою, сплатою державного мита в розмірі, який установлено законом.
Так, у справі за позовом Бичек О. Я. до Олександрійської районної державної адміністрації та Червонокам’янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті дружини позивача Бичек М. М., померлої 18.06.2007 року, не вбачається жодної обставини, яка б перешкоджала оформленню спадщини в нотаріальній конторі.
Однак, зважаючи на те, що до складу спадкового майна входять будинок і земельна ділянка площею 6,75 га, при оформленні спадщини нотаріусом спадкоємець повинен був би звернутися в БТІ за Витягом з Реєстру прав власності та у Відділ земельних ресурсів за довідкою щодо вартості земельної ділянки.
Суд же визнав право за позивачем без зазначених документів і встановлення вартості спадкового майна, необхідної для визначення розміру державного мита.
Також не було підстав для звернення із позовом до суду з вимогою про визнання права на спадщину у справах № № 2-1656/08, 2-3105/08, 2-3438/08 та інших.
Однією з підстав звернення за оформленням спадщини до суду була та обставина, що спадщина складалася з частини приватизованої квартири, яка не була визначена.
При вирішенні таких справ судді обгрунтовано виходили з рівності часток співвласників приватизованої квартири.

отримати повну версію статті