Узагальнення нотаріальної практики щодо посвідчення спадкових договорів
УЗАГАЛЬНЕННЯ
нотаріальної практики
щодо посвідчення спадкових договорів
Спадкові договори посвідчуються нотаріусами на підставі глави 90 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) та відповідно до вимог глави 3 розділу 23 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5.
Можливість укладання спадкових договорів передбачена ЦК України від 16 січня 2003 року. Таким чином, в Україні з’явився раніше невідомий вітчизняному законодавству інститут спадкових відносин. До того ж указаний договір має елементи договору відчуження, оскільки його укладення пов’язане з переходом права власності на майно, що є предметом спадкового договору, у разі смерті відчужувача до набувача. Згідно зі ст. 1302 ЦК України спадковим договором є договір, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Проте, як свідчить проведене узагальнення, більшість нотаріусів Харківської області неправильно визначають у проектах спадкових договорів їх предмет, зазначаючи, що відчужувач передає у власність визначене майно набувачеві. Адже в момент укладання спадкового договору передачі майна відчужувачем набувачеві не відбувається, оскільки виникнення права власності набувача за спадковим договором пов’язане не з передачею йому відповідного майна, а зі смертю відчужувача. Саме ця умова і відрізняє спадковий договір від будь-якого іншого договору відчуження. Тому слід звернути увагу нотаріусів, що зазначення предмета спадкового договору повинне відповідати визначенню, що міститься у ст. 1302 ЦК України.
ЦК України конкретно не визначає, яке майно може бути предметом спадкового договору. Таким чином, предметом спадкового договору може бути будь-яке майно, що належить відчужувачеві на праві власності, як нерухоме, так і рухоме, яке не виключене з цивільного обороту (ст. 178 ЦК України).
Якщо предметом спадкового договору є нерухоме майно або транспортні засоби, такий договір нотаріально посвідчується з додержанням вимог ч. 4 ст. 55 Закону України «Про нотаріат», тобто за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін правочину. При посвідченні спадкового договору, предметом якого є нерухоме майно, перевіряється також відсутність заборони відчуження або арешту такого майна.
Неоднозначним є питання щодо можливості укладення спадкового договору, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, відчуження якої заборонено п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі — ЗК України). Незважаючи на те, що відносини по укладенню спадкового договору не є відчуженням у чистому вигляді, оскільки з укладанням спадкового договору не відбувається передачі права власності на майно відчужувача набувачеві, все ж таки ці правовідносини збігаються з ознаками спадкування, тому Методична рада на разі рекомендує нотаріусам утримуватися від нотаріального посвідчення таких договорів, оскільки судова практика з цього питання відсутня.
Оскільки згідно із п. 8.6.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження. При нотаріальному посвідченні спадкового договору нотаріус перевіряє відсутність податкової застави на майно відчужувача.
Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» нотаріус, при нотаріальному посвідченні спадкового договору, не є податковим агентом, тому у нотаріуса немає підстав вилучати Витяг з Реєстру правочинів у зв’язку зі здійсненням ним повноважень податкового агента при вчиненні такої нотаріальної дії, як це практикують окремі нотаріуси.
При нотаріальному посвідченні спадкових договорів, предметом яких є нерухоме майно, нотаріус вимагає подання сторонами договору правовстановлювального документа, що підтверджує право власності відчужувача на зазначене майно (п. 61 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Згідно з п. 28 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на примірнику спадкового договору, що залишається у справах нотаріуса, про наявність оригіналів зазначених документів робиться відповідна відмітка. Як показало узагальнення, не всі нотаріуси додержуються вимог зазначеного пункту.
Крім правовстановлювального документа на житловий будинок та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки) нотаріусу також подається Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно (п. 63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України); при цьому нотаріус має упевнитися у відсутності самовільних перебудов, прибудов, перепланувань щодо об’єкта цього договору.
Якщо предметом спадкового договору є
Увага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!