УЗАГАЛЬНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ЩОДО ПОСВІДЧЕННЯ НОТАРІУСАМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДОГОВОРІВ ПРО ВІДЧУЖЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ІНШИХ САМОХІДНИХ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ; УЗАГАЛЬНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ; УЗАГАЛЬНЕННЯ СТАНУ ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВНИМИ ТА ПРИВАТНИМИ НОТАРІУСАМИ М. ЛЬВОВА ТА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИМОГ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ВЧИНЕННІ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ ЗА НАСЛІДКАМИ КОМПЛЕКСНИХ ПЕРЕВІРОК, ПРОВЕДЕНИХ ВІДДІЛОМ НОТАРІАТУ НА ПРОТЯЗІ 12 МІСЯЦІВ 2011 РОКУ

УЗАГАЛЬНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
ЩОДО ПОСВІДЧЕННЯ НОТАРІУСАМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДОГОВОРІВ ПРО ВІДЧУЖЕННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ІНШИХ САМОХІДНИХ МАШИН ТА МЕХАНІЗМІВ
Узагальнення проведене згідно з затвердженим планом та з метою вивчення стану дотриманням вимог чинного законодавства нотаріусами Харківської області; забезпечення єдиної нотаріальної практики при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів, виявлення та запровадження позитивного опиту роботи деяких нотаріусів та державних нотаріальних контор, визначення рівня професійної підготовки нотаріусів, розгляду спірних питань та надання нотаріусам Харківської області необхідної практичної допомоги.
За статистичними даними нотаріусами Хар¬ківської області у 2010 році було посвідчено 199 договорів про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів; держаними нотаріусами — 7. За перше півріччя 2011 року приватними нотаріусами Харківської області посвідчено 185 таких договорів; державними нотаріусами — 5. Таким чином, спостерігається тенденція до збільшення кількості даних нотаріальних дій в Харківській області, при цьому прерогатива вчинення таких нотаріальних дій належить приватним нотаріусам. Незважаючи на це, вказана нотаріальна дія не є поширеною у Харківській області; деякими нотаріусами області договори про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів, за період проведення узагальнення взагалі не посвідчувалися.
З матеріалів, наданих для узагальнення нотаріусами області, вбачається, що в основному посвідчуються договори дарування автомобілів, але в практиці нотаріусів є випадки по¬свідчення і договорів купівлі-продажу автотранс¬портних засобів та самохідних машин, а також договору купівлі-продажу судна.
При вчиненні зазначеної нотаріальної дії нотаріуси Харківщини керуються Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Законами України «Про нотаріат», Постановою КМУ від 7 вересня 1998 р. № 1388 «Про затвер¬дження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (зі змінами), Постановою КМУ від 8 липня 2009 р. № 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільсько¬господарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів», Порядком забезпечення інва¬лідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999, Постановою КМУ від 26 вересня 1997 р. № 1069 «Про затвердження Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 3 березня 2004 року № 20/5 (зі змінами), та інши¬ми нормативними документами.
Вказану нотаріальну дію мають право вчиняти як державні, так і приватні нотаріуси, що передбачено статтею 34 Закону України «Про нотаріат». До компетенції посадових осіб виконкомів місцевих рад вчинення цієї нотаріальної дії не відноситься.
Згідно ст. 55 Закону України «Про нотаріат» та п. 137 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України посвідчення договорів про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, які підлягають державній реєстрації, провадиться нотаріусами за місцем їх державної реєстрації або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін правочину. Незважаючи на це, не всі нотаріуси Харківщини додержуються цієї вимоги. Серед матеріалів, наданих для узагальнення приватними нотаріусами Харківського міського нотаріального округу М.Н.В., Л.О.В. та приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Ч.С.Ю., у наявності договори відчуження, посвідчені з порушенням цієї норми Закону.
Оскільки згідно чинного законодавства Украї¬ни автотранспортні засоби, інші самохідні машини і механізми є майном, що підлягає реєстрації, то і посвідчуються договори про відчуження такого майна нотаріусами з додержанням загальних правил, встановлених для посвідчення договорів відчуження.
Так, у разі коли майно, що відчужується, є спільною власністю подружжя, нотаріуси Харківської області вимагають надання сторонами згоди іншого з подружжя на розпорядження таким майном. Порушення цього правила нотаріусами області узагальненням не встановлено, але наявні випадки, коли у справах нотаріуса зберігається не оригінал, а копія такої згоди (приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Г.Н.Ю., Л.О.В.).
У разі ж коли сторона правочину володіє майном на праві особистої приватної власності (не одружена (ний), удова (удівець), придбав (ла) майно до шлюбу за особисті кошти), нотаріусами області витребовуються відповідні заяви на підтвердження цих фактів сторонами з додержанням при цьому вимог, встановлених п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Однак не завжди текст таких заяв відповідає вимогам зазначеного пунк¬ту Інструкції. Наприклад, в заявах, прийнятих для вчинення таких нотаріальних дій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Г.І.В., зазначено, що майно належить відчужувачу на праві особистої власності, але не вказано, на підставі чого ґрунтується це твердження відчужувача. В свою чергу, приватним нотаріусом Куп’янського районного нотаріального округу Харківської області Ч.А.О. прийнята заява про сімейний стан відчужувача від його представника, що діяв за довіреністю, яка не надавала повноважень представнику подавати відповідну заяву.
Договори про відчуження транспортних засобів посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності відчужувачів на це майно. При посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в уста¬новленому чинним законодавством порядку (підрозділах ДАІ, органами Держтехнагляду тощо) нотаріус перевіряє наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) відмітки про зняття його з обліку. Порушення даного правила нота¬ріусами Харківської області узагальненням не встановлено.
Слід відмітити, що позитивною є практика деяких нотаріусів Харківщини, які після нотаріального посвідчення правочину щодо розпоря¬дження таким майном проставляють на свідоцтві про реєстрацію ТЗ або на обліковій картці ТЗ відмітку про посвідчення договору відчуження, що унеможливлює використання автомобіля з порушенням строку реєстрації (приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу С.Н.А., А.Л.В., Л.В.Г., приватний нотаріус Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Д.Я.В., приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області С.О.М. та інші).
Перед нотаріальним посвідченням договорів про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів практично всі нотаріуси області перевіряють відсутність податкової застави та інших застав на відчужуване майно за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна; деякими нотаріусами Харківщини така перевірка провадиться, можна сказати, двічі (в матеріалах нотаріальних справ наявний і витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, і витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, одержані майже одночасно, що практично дублюють інформацію з реєстрів): приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу М.Н.В., приватні нотаріуси Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Б.С.І., Ч.С.Ю.; приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу С.І.М., А.Л.В. та інші. Оскільки згідно з Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. № 830) у цьому реєстрі, поряд з іншими обтяженнями, реєструються і податкові застави на майно боржників, то вбачається, що одержання двох витягів є зайвим та приводить до додаткових витрат осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії, оскільки вся потрібна нотаріусу інформація, міститься у витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виходячи з запиту щодо типу обтяжень — «усі типи».
Узагальненням також встановлено, що нотаріусами при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів перевіряється лише відсутність податкових застав на майно відчужувача, що може привести до порушення прав кредитора за договором у разі знаходження предмету відчуження у заставі. Незважаючи на те, що обов’язковість перевірки відсутності заборон прямо не встановлена розділом 14 Інст¬рукції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, але враховуючи принцип щодо забезпечення безспірності нотаріальної дії, практику тих нотаріусів, що вчинюють перевірку відсутності обмежень та обтяжень на рухоме майно, що відчужується, за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна слід визнати позитивною.
У разі наявності податкової застави на майно сторін правочину договори про відчуження майна платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податкового органу. Наявності таких випадків в нотаріальній практиці нотаріусів Харківської області узагальненням не встановлено.
Щодо необхідності витребовування від відчужувача довідки органів Державто-інспекції про відсутність арештів на відчужуване майно слід зазначити наступне. У зв’язку з тим, що перед відчуженням транспортного засобу, що перебував в експлуатації і зареєстрований в уста¬новленому чинним законодавством порядку (підрозділах ДАІ, органами Держтехнагляду тощо) такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку, подання довідки про відсутність арештів на цей транспортний засіб не є обов’язковим, оскільки факт відсутності арештів перевіряється органами реєстрації перед зняттям такого майна з обліку. Згідно п. 41 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моде¬лей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» забороняється зняття з обліку транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова слідчого або дер¬жавного виконавця про накладення арешту, а також транспортних засобів, що є речовими доказами у кримінальній справі і приєднані до неї постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду; тобто сам факт зняття з обліку транспортного засобу свідчить про відсутність арештів на нього.
Не допускається посвідчення договорів відчуження автомобілів, безоплатно переданих (або проданих на пільгових умовах) інвалідам відповідними органами праці та соціального захисту населення, оскільки згідно з п. 6 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (затвер¬джений постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999) інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Порушення даної вимоги нотаріусами Харківської області узагальненням не встановлено.
Пунктом 141 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів нотаріусу подається висновок експерта про вартість транспортного засобу, який діє протягом двох місяців з дня проведення експертизи. Однак, незважаючи на цю вимогу Інст¬рукції, не всі нотаріуси області приймають для вчинення таких нотаріальних дій висновки експертів щодо оцінки відчужуваних транспортних засобів в рамках зазначеного строку (приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу А.Л.В., І.О.В., Д.О.В., Г.В.А.; приватний нотаріус Валківського районного нотаріального округу Харківської області Л.С.В.; приватний нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області А.Т.А.).
У порушення вимог п. 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 671, деякі нотаріуси Харківської області реєструють договори відчуження транспортних засобів у Державному реєстрі правочинів незважаючи на те, що така реєстрація жодним нормативним актом не передбачена (приватний нотаріус Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Б.С.І., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Іванова О.В).
Деякими нотаріусами в тексті договорів дарування транспортного засобу невірно визначається момент виникнення права власності. Умови договорів, посвідчених приватними нотаріусами Харківського міського нотаріального округу Л.О.В. та Н.О.О., пов’язують момент виникнення права власності у обдаровуваного на такий транспортний засіб з реєстрацією договору в реєстрі правочинів, незважаючи на відсутність вимоги закону щодо її проведення.
Нотаріусу слід пам’ятати, що відповідно до ст. 173 Податкового кодексу України дохід фізичної особи від продажу (обміну) транспортних засобів, інших самохідних машин та механізмів підлягає оподаткуванню, оскільки таке майно підпадає під визначення об’єкта рухомого майна. Згідно ст. 173.2 під час продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 відсоток. Оскільки ст. 173.4 Податкового кодексу України встановлено, що під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору, позитивною можна признати практику тих нотаріусів, які або зазначають у тексті договору купівлі-продажу серед гарантій продавця відомості, що він укладає такий договір вперше у звітному податковому році, або відбирають від такої особи окрему заяву, що містить такі відомості (приватний нотаріус Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області Дворник Я. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лубкова О. В.).
Згідно ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби підлягають реєстрації. Пункт 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконст¬руйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1371)) встановлює, що власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання. Отже, реєстрації у відповідних підрозділах ДАІ підлягає не договір відчуження транспортного засобу і не право власності на нього, а сам транспортний засіб, як джерело підвищеної безпеки.
Таким чином, позитивною слід визнати практику тих нотаріусів області, які роз’яснюють набувачу транспортного засобу за договором про необхідність такої реєстрації.
Посвідучальний напис на такого роду договорах вчинюється нотаріусом за формами №№ 29, 30 (в залежності від правосуб’єктного складу сторін правочину) Додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства (Затверджені наказом Міністерства юстиції України 22.12.2010 № 3253/5), в якому зазначається про перевірку належності транспортного засобу відчужувачеві, а також про необхідність його реєстрації у відповідних органах у встановлені строки. В зв’язку з тим, що нотаріальна практика в області щодо викладення посвідчувального напису на такого роду договорах не має єдності, цим узагальненням пропонується зразок посвідчувального напису для використання в роботі.
За вчинення вищезазначених нотаріальних дій стягується державне мито відповідно п.п. Г п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» у розмірі 1 відсоток суми договору, але не нижчої дійсної вартості транспортного засобу, іншої самохідної машини, механізму у разі відчуження такого майна на користь дітей, одного з подружжя, батьків, і 5 відсотків, у разі укладання таких договорів на користь інших осіб. Порушення даної норми нотаріусами Харківської області узагальненням виявлено не було.
Узагальненням встановлено, що в цілому нотаріальна практика по посвідченню договорів відчуження транспортних засобів, інших самохідних машини, механізмів в Харківській області знаходиться на належному рівні.
Зразок посвідчувального напису,
що вчинюється нотаріусом на договорі відчуження
транспортного засобу, іншої самохідної машини,
механізму, що укладається фізичними особами
Місто Харків, Україна тридцятого січня дві тисячі дванадцятого року
Цей договір посвідчено мною, Нотаріус А. А., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області.
Договір підписано сторонами у моїй присутності.
Особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність транспортного засобу Продавцю Миколі Петровичу перевірено.
Транспортний засіб протягом десяти діб підлягає реєстрації у відповідному підрозділи Держ­автоінспекції.
Зареєстровано в реєстрі за № _________
Стягнуто плати ___________
Приватний нотаріус
УЗАГАЛЬНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Це узагальнення проведено з метою: виявлення характерних помилок та недоліків в разі прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів; аналізу та визначення шляхів їх усунення з метою недопущення в подальшій діяльності; виявлення неврегульованих законодавством спірних питань; формування серед нотаріусів Харківської області єдиної практики при вчиненні вищезазначеної нотаріальної дії.
За статистичними даними у 2010 році прий¬мали в депозит грошові суми 8 приватних нота¬ріусів Харківської області та 2 держані нота¬ріальні контори. Всього за 2010 рік прийнято в депозит грошових сум приватними нотаріусами — 13660249 грн., державними — 154543 грн.; перераховано до бюджету не витребуваних сум у приватних нотаріусів — 21498 грн., державними нотаріусами — 0 грн.
У 2011 році цю нотаріальну дію вчиняли 8 приватних нотаріусів Харківської області, державні нотаріуси не проводили депозитних операцій. Всього за 2011 рік прийнято в депозит грошових сум приватними нотаріусами — 18224746 грн.; перераховано до бюджету не витребуваних сум у приватних нотаріусів — 109779 грн.
За період 2010–2011 років в депозит нота¬ріусів не приймались цінні папери.
Для проведення узагальнення Головним управлінням юстиції у Харківській області була витребувана відповідна інформація щодо прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів.
З наданих нотаріусами для узагальнення матеріалів вбачається, що вчинення депозитні операції не є поширеною нотаріальною дією у Харківській області, і, як правило, такі нотаріальні дії вчинюються приватними нотаріусами.
При вчиненні зазначеної нотаріальної дії нотаріуси Харківщини керуються Цивільним кодексом України, ст.ст. 85, 86 Закону України «Про нотаріат», ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.п. 277–281 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, та Інструкцією про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 13/5 від 18.02.2003 року, Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.12.2010 року.
Вказану нотаріальну дію мають право вчиняти як державні так і приватні нотаріуси, що передбачено статтею 34 Закону України «Про нотаріат». До компетенції посадових осіб виконкомів місцевих рад ця нотаріальна дія не відноситься.
Згідно ст. 85 Закону України «Про нотаріат» та п. 277 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника у депозит грошові суми та цінні папери.
Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов’язання. Досконало встановити цей факт не уявилось можливим, бо не всі нотаріуси надали для проведення узагальнення необхідні наряди документів. Серед тих матеріалів, що були надані для проведення узагальнення, порушень з цього питання не виявлено.
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів особа, що вносить у депозит грошові суми або цінні папери, подає нотаріусу відповідну заяву, яка реєструється нотаріусом у Журналі реєстрації вхідної кореспонденції і є підставою для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до п. 278 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України приймання грошових сум або цінних паперів у депозит для передавання кредитору здій¬снюється за заявою заінтересованої особи. Заява має містити відомості:
щодо особи, від якої прийнято внесок у де¬по¬зит, а також щодо особи, для передавання якій його внесено, а саме:
для фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та податковий номер;
для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження та податковий код юридичних осію та фізичних осіб — підприємців, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місце¬знаходження або інші відомості, щодо особи, для передавання якій робиться внесок, невідомі, то в заяві вказуються останні відомі особі, що звернулася до нотаріуса, відомості);
щодо мети чи виконання якого зобов’язання зроблено внесок;
щодо причин, з яких зобов’язання не може бути виконане безпосередньо.
За бажанням особи до заяви можуть бути включені обґрунтування та розрахунок, згідно з яким робиться внесок. У разі прийняття в депозит цінних паперів, випущених у документарній формі, у заяві зазначається їх сумарна номінальна вартість.
Аналізуючи заяви боржників, надані нота¬ріусами для проведення узагальнення, слід відмі¬тити, що цей пункт Інструкції виконується всіма нотаріусами.
Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, унесення особою грошових сум у депозит приватного нотаріуса провадиться шляхом переказу готівки через банки або підприємства поштового зв’язку чи безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса. Для зберігання грошових сум, прийнятих у депозит державними нотаріальними конторами, в органах Державного казначейства відкриваються відповідні рахунку для обліку депозитних сум.
В ході перегляду документів було виявлено, що деякі нотаріуси відкривають окремі поточні рахунки на кожного депонента, що не передбачено діючим законодавством.
Слід зазначити також, що позитивною є прак¬тика нотаріусів Харківщини, які, відкриваючи окремий поточний рахунок для ведення депозитних операцій, видають наказ про те, що саме цей рахунок буде використовуватися згідно зі ст. 85 Закону України «Про нотаріат» для ведення депозитних операцій. По своїй суті депозитні суми не належать нотаріусу, а лише тимчасово знаходяться на зберіганні до передачі їх кредитору або в прибуток Держави. Оскільки питання розмежування особистих грошових коштів нотаріуса та депозитних сум на цей час не вирішено на законодавчому рівні, тому, виходячи з практики застосування норм діючого законодавства, вважаємо за необхідне видавати наказ про те, що саме цей поточний рахунок буде використовуватись приватним нотаріусом для депозитних операцій, та реєструвати наказ в Книзі реєстрації наказів з адміністративно-господарських питань.
Ідентифікація поточного рахунку для ведення депозитних операцій саме видачею наказу в подальшому, при виникненні якихось матеріальних спорів, звернення стягнення на майно нотаріуса, накладання арешту чи заборони відчуження на майно нотаріуса або успадкування вкладів нотаріуса, зможе розмежувати особисті кошти нотаріуса та депозитні суми.
На підставі виписок з поточного рахунку нота¬ріуса, відкритого для ведення депозитних операцій, що свідчить про надходження відповідних сум, особі, яка внесла грошові суми в депозит, нотаріусом видається квитанція встановленого зразка (Додаток 1 до Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів).
У квитанції вказується:
відомості щодо особи від якої прийняті в депозит грошові суми, а також щодо особи, для якої вони вносяться (надалі — депонент);
для фізичних осіб: прізвище, ім’я, по батькові, серія та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання, реєстраційний номер;
для юридичних осіб: їх найменування, місцезнаходження, податковий номер, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку;
якщо місцезнаходження або інші відомості депонента невідомі, то нотаріусом у квитанції вказуються останні відомі особі, що звернулася за внесенням у депозит грошових сум до нотаріуса, відомості;
з якою метою чи для виконання якого зобов’язання внесено суму в депозит;
розмір грошової суми, унесеної у депозит;
сума справленого держмита або плати за вчинену нотаріальну дію.
Особа, що внесла в депозит грошову суму, або уповноважений представник розписуються на корінці квитанції.
Згідно з п. 279 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус видає особі, яка внесла в депозит грошові суми або цінні папери, квитанцію про внесок. На прохання боржника напис про внесок може бути зроблений на поданому документі, що встановлює заборгованість або з якого випливає внесення грошових сум або цінних паперів.
Проведеним узагальненням виявлено, що деякі нотаріуси Харківщини не додержуються встановленої законодавством форми квитанції.
У разі внесення у депозит цінних паперів нотаріусом видається квитанція встановленого зразка (Додаток 1 до Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів). При цьому нотаріусом вказується сумарна номінальна вартість цінних паперів, що прийняті в депозит. При прийнятті в депозит цінних паперів на зворотному боці квитанції і корінця квитанції зазначаються вид цінних паперів, їх кількість та сумарна номінальна вартість.
Особа, що внесла в депозит грошові суми або цінні папери, або її уповноважений представник розписується на корінці квитанції.
Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів облік депозитних операцій здійснюється державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами в Книзі обліку депозитних операцій (Додаток 2 до Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів), Книзі
обліку особових рахунків депонентів (Додаток 3 до Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів).
Наразі у нотаріусів виникає питання, на якому саме етапі вчинення цієї нотаріальної дії заповняти Книги. Аналізуючи нотаріальну практику та виходячи з аналізу змісту Книг, їх необхідно заповнювати після того, як нотаріус отримав повідомлення банку про зараховану на депозитний рахунок грошову суму та особа, що внесла у депозит грошові суми або цінні папери, отримала від нотаріуса квитанцію та підписалася в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за вчинену нотаріальну дію. Заповнюють одночасно обидві Книги, починаючи з Книги обліку депозитних операцій.
Книга обліку депозитних операцій (додаток 2 до Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 13/5 від 18.02.2003 року) по своїй суті є бухгалтерською книгою. Надходження грошових сум чи цінних паперів обліковується в прибутковій частині Книги обліку депозитних операцій. У графі 1 «№ з/п» указується порядковий номер запису, при цьому цей номер переносять у графу 1 Книги обліку особових рахунків депонентів; у графі 2 «Дата» — дата надходження грошових сум або цінних паперів у депозит; у графі 3 — прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), від якої прийняті грошові суми або цінні папери, за яким зобов’язанням або в рахунок яких платежів вони внесені; у графі 4 «№ квитанції» — номер виданої нотаріусом квитанції; у графах 5, 6 «Прийнято» вказуються відповідно розмір внесеної у депозит грошової суми, вид, кількість, сумарна номінальна вартість та реквізити цінних паперів; у графі 7 «№ особового рахунку депонента» вказується відповідно номер особового рахунку депонента за Книгою обліку особових рахунків депонентів.
Видача грошових сум та цінних паперів обліковується у видатковій частині Книги обліку депозитних операцій. У графі 1 «№ з/п» указується порядковий номер запису; у графі 2 «Дата» — дата видачі грошових сум або цінних паперів; у графі 3 — «Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), якій видано (перераховано) грошові суми або видані цінні папери»; у графі 4 «№ номер платіжного доручення» — указується номер платіжного доручення, згідно з яким нотаріус перерахував депоненту грошові кошти; у графах 5 та 6 зазначаються відповідно розмір виданих (перерахованих) грошових сум або вид, кількість, номінальна вартість та реквізити цінних паперів, у графі 7 — номер особового рахунку депонента за Книгою обліку особових рахунків депонентів.
Нумерація в графі 1 по прибутковій та видатковій частинах Книги ведеться окремо, починаючи з першого номера в хронологічному порядку.
Наприкінці кожного місяця в прибутковій та видатковій частинах Книги обліку депозитних операцій відбиваються підсумки за графами 5 та 6, вираховуються залишки коштів за депозитними операціями на перше число наступного місяця, а також указуються суми нарахованих банком відсотків за зберігання на поточних рахунках грошових сум у разі, якщо нарахування останніх передбачається укладеним з банком договором про розрахунково-касове обслуговування. Залишки депозитних сум та суми відсот¬ків за станом на перше число кожного місяця звіряються із сумами, указаними у виписках з окремого поточного рахунку, відкритого у банківський установі.
Суми нарахованих банком відсотків за зберігання на поточних рахунках грошових сум, переданих в депозит, наприкінці бюджетного року перераховуються до Державного бюджету, тому нотаріус не може використовувати їх як власний прибуток.
Унесення відомостей про грошові суми або цінні папери, що надійшли в депозит, до Книги обліку депозитних операцій є підставою для відображення відповідних сум на особових рахунках депонентів у Книзі обліку особових рахунків депонентів (додаток 3 до Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у дер¬жавних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України № 13/5 від 18.02.2003 року). Ця книга також дуже схожа на бухгалтерські особові рахунки, що відкриваються підприємством на кожного робітника.
Часто серед нотаріусів виникає питання, як саме присвоювати номер особових рахунків депонентам. Вважаємо, що самим доцільним буде нумерувати особові рахунки на зразок спадкових справ, тобто, починаючи, наприклад, з № 01/2010 і так далі, валовою нумерацією до кінця року, а з наступного року знов починати з № 01/2011 і так далі.
Таблиця Книги особових рахунків депонентів має 9 граф. У графу 1 «Порядковий № за книгою обліку депозитних операцій» переносять порядковий номер з графи 1 Книги обліку депозитних операцій. Якщо відкривається депозитний рахунок, то проставляється номер з прибуткової частини Книги, а якщо з депозитного рахунку видається грошова сума, то номер з видаткової частини Книги обліку депозитних операцій. У графі 2 проставляється дата прийняття в депозит грошових коштів (дата вчинення нотаріальної дії). У графі 3 — прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, від яких надійшли суми, для виконання якого зобов’язання або в рахунок яких платежів вони внесені. У графі 4 проставляється грошова сума або сумарна номінальна вартість цінних паперів. У графі 5 — дата надсилання повідомлення депоненту. Якщо нотаріусу відомо адресу депонента, то проставляється дата отримання депонентом повідомлення про прийняття в депозит грошових сум або цінних паперів, а якщо нотаріусу невідома адреса депонента або депонент з якихось причин не отримав повідомлення нотаріуса та не проставив свій підпис на зворотному поштовому повідомленні, то дата проставляється за Журналом реєстрації вихідних документів нотаріуса. Це дуже важлива дата, бо з неї починає спливати трирічний строк зберігання грошових сум і цінних паперів в депозиті, після якого грошові суми та цінні папери перераховуються в прибуток Держави. У графах 6, 7 записують дату та суму видачі з депозиту грошових сум або цінних паперів. У графі 8 «Перераховано до бюджету» проставляється сума, дата, № платіжного доручення згідно з яким грошові кошти перераховуються до державного бюджету. У графі 9 проставляється залишкова сума депозиту.
Не всі з нотаріусів, що надали документи для проведення узагальнення, правильно заповнюють вищевказані Книги.
Книги обліку депозитних операцій, обліку особових рахунків депонентів мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою та підписом посадової особи Голов¬ного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції із зазначенням кількості аркушів, що містяться в них.
Відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства Книга обліку депозитних операцій та Книга обліку особових рахунків депонентів, не є перехідними, тому вони заводяться кожного року. Строк зберігання справ № 02-23 «Документи про прийняття в депозит або повернення з депозиту грошових сум або цінних паперів» згідно з Типовою номенклатурою справ (додаток 32 до Правил ведення нотаріального діловодства) — 10 років після повернення з депозиту. Строки збереження справ № 02-44 «Книга обліку депозитних операцій» та № 02-46 «Книга обліку особових рахунків депонентів» — 10 років.
Одним зі спірних питань в нотаріальному депозиті на сьогодні є можливість застосування в нотаріальному процесі положень ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Деякі нотаріуси, що передали документи для огляду, приймають в депозит грошові кошти згідно з положеннями вищевказаної статті.
Згідно ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банк¬рутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нота-
ріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.
Згідно зі ст. 85 Закону України «Про нотаріат» нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми для передачі їх кредитору. Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому суми. Тобто в статті чітко вказано від кого (боржника) приймаються грошові суми та на ім’я кого (кредитора) відкривається депозитний рахунок. Стаття має на увазі наявність зобов’язання та сторін по зобов’язанню — боржника та кредитора (він же депонент), а також говорить, що грошові суми з депозитного рахунку видаються на вимогу кредиторів, що суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», де передбачається використання грошей за рішенням господарського суду (гроші можуть бути використані необов’язково для повернення їх кредитору,
а й для оплати послуг арбітражного керуючого та інших виплат).
Внесення боргу (грошей або цінних паперів) у депозит нотаріуса — спеціальний спосіб виконання зобов’язання, який було перенесено в Цивільний кодекс України зі ст. 177 ЦК УРСР 1963 року з деякими доповненнями. За загальним правилом виконання зобов’язання повинно проводитись безпосередньо кредитору або його уповноваженому представнику. Цьому можуть перешкодити обставини, передбачені ст. 537 ЦКУ. Більшість таких обставин тлумачиться як прострочення кредитора, наслідки яких передбачені ст. 613 ЦКУ.
Ст. 537 ЦК України говорить про виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит нотаріуса та дає виключний перелік обставин, з яких грошові суми вносяться в депозит нота¬ріуса, а саме:
відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов’язання;
ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
відсутності представника недієздатного кредитора.
Оскільки прострочення кредитора чи відсутність його або його представника, в тому числі і в місці виконання, не звільняє боржника від виконання зобов’язання, йому надається право (але не обов’язок) внести належні з нього гроші або цінні папери в депозит нотаріуса при наявності випадків, передбачених ч. 1 ст. 537 ЦКУ. Тут боржник проводить виконання не кредитору а нотаріусу, який самостійно повідомляє кредитора про отримане для нього виконання (а боржник вважається таким, що повністю виконав зобов’язання).
Згідно із ЗУ «Про відновлення платоспроможності…» прострочення з боку кредитора взагалі не існує, навпаки, кредитори бажають отримати свої гроші, та є невиконання з боку боржника.
Порядок обліку депозитних операцій з підстав, передбачених ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності…», також не перед¬бачають Інструкція про порядок вчинення нота¬ріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом МЮ України від 03.03.2004 р. № 20/5, та Інструкція про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, затверджена Наказом МЮ України від 18.02.2003 р. за № 13/5.
Так, відповідно до п. 277 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус, у передбачених законодавст¬вом випадках, приймає від боржника в депозит грошові суми та цінні папери. До цього пункту Інструкції є доповнення (зноска) де вказується, що передбачені законом випадки — це положення ст. 537 ЦКУ.
Положеннями Інструкції про порядок обліку депозитних операцій передбачено відкриття особових рахунків на ім’я кредитора (депонента), що суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріуса на ім’я боржника та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.
Також зміст статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» входить в протиріччя зі ст. 86 Закону України «Про нотаріат», де не передбачається розпорядження депозитним рахунком за рішенням суду, бо за рішенням суду можна тільки повернути невитребувану суму боржнику. У всіх інших випадках гроші передаються кредитору або після спливу трирічного строку зберігання перераховуються до Державного бюджету України.
Тобто діюче нотаріальне законодавство та Цивільний кодекс України не передбачають випадків застосування ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності…». На підставі вищенаведеного вважаємо, що немає можливості відкрити депозитний рахунок згідно ст. 48 Закону України «Про відновлення плато¬спроможності…». Для застосування ст. 48 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в нотаріальному процесі, необхідно вносити відповідні зміни в чинне нотаріальне законодавство.
У разі прийняття в депозит для передачі за належність грошових сум або цінних паперів державними нотаріусам справляється державне мито в розмірі, установленому чинним законодавством (ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про дер¬жавне мито»; приватними нотаріусами справляється плата відповідно до ст. 33 Закону України «Про нотаріат» та ст. 1 Указу Президента України від 10.07.1993 року № 762 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нота¬ріальних дій».
Узагальненням встановлено, що в цілому нотаріальна практика з прийняття в депозит грошових сум та цінних паперів в Харківській області знаходиться на задовільному рівні.
Приклад заповнення квитанції
Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
Нотаріус Тетяна Миколаївна
КВИТАНЦІЯ № 10
21 червня 2010 року
Надійшло від Відкритого акціонерного товариства «Астра», юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Сумська, 125, податковий номер 02987950, р/р 26008820029607 у АКБ «Укрсоцбанк» м. Харкова, МФО 351016.
Для передачі гр. Нестеренко Світлані Василівні, реєстраційний номер 2345678901,останнє місце реєстрації якої: 61000, м. Харків, вул. Петровського, б. 7, квартира 11.
З якою метою чи для виконання якого зобов’язання внесено суму в депозит: повернення внеску до статутного капіталу та чистих активів у зв’язку з ліквідацією ВАТ «Астра».
Розмір грошової суми: 2174,52 (дві тисячі сто сімдесят чотири) гривні 52 копійки.
Справлено державне мито (плата за вчинення нотаріальних дій):
100 (сто) гривень 00 копійок.
Усього: 2274,52 гривень.
Загальна сума: дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні 52 копійки.
Одержав: підпис та печатка нотаріуса
Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
Нотаріус Тетяна Миколаївна
КОРІНЕЦЬ КВИТАНЦІЇ № 10
21 червня 2010 року
Надійшло від Відкритого акціонерного товариства «Астра», юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Сумська, 125, податковий номер 02987950, р/р 26008820029607 у АКБ «Укрсоцбанк» м. Харкова, МФО 351016.
Для передачі гр. Нестеренко Світлані Василівні, реєстраційний номер 2345678901, останнє місце реєстрації якої: 61000, м. Харків, вул. Петровського, б. 7, квартира 11.
З якою метою чи для виконання якого зобов’язання внесено суму в депозит: повернення внеску до статутного капіталу та чистих активів у зв’язку з ліквідацією ВАТ «Астра».
Розмір грошової суми: 2174,52 (дві тисячі сто сімдесят чотири) гривні 52 копійки.
Справлено державне мито (плата за вчинення нотаріальних дій):
100 (сто) гривень 00 копійок.
Усього: 2274,52 гривень.
Загальна сума: дві тисячі двісті сімдесят чотири гривні 52 копійки.
Одержав: підпис та печатка нотаріуса
Квитанцію одержав: підпис представника юридичної особи
Приклади заповнення Книг
Книга обліку депозитних операцій___________________________
державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса
___________________________________________________
(прізвище, ініціали, нотаріальний округ)
Прибуткова частина
Січень 2011 року
№ з/п
Дата
Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), від якої прийняті суми або цінні папери, для виконання якого зобов’язання чи
в рахунок яких платежів вони внесені
№ квитанції
Прийнято
№ особового рахунку депонента

Розмір грошової суми
Вид, кількість, сумарна номінальна вартість та реквізити цінних паперів

1
2
3
4
5
6
7

1
Залишок на 01 січня 2011 року становить 1000,00 гривень
01/2011

15.01.2011
Іванов Іван Іванович за договором позики, по¬свідченим приватним нотаріусом Прізвище І. П., 29.06.2008 року
1
25000,00
¬

Всього за січень 2011 року прибуток склав 25000,00 гривень

Видаткова частина
Січень 2011 року
№ з/п
Дата
Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), якій перераховані грошові суми або видані цінні папери
№ платіжного доручення
Видано
№ особового рахунку депонента

Розмір грошової суми
Вид, кількість, сумарна номінальна вартість та реквізити цінних паперів

1
2
3
4
5
6
7

1
25.01.2011
Петрову Петру Петровичу
1
1000,00
¬
02/2010

Всього за січень 2011 року видаток склав 1000,00 гривень

Прибуткова частина
Лютий 2011 року
№ з/п
Дата
Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), від якої прийняті суми або цінні папери, для виконання якого зобов’язання чи в рахунок яких платежів вони внесені
№ квитанції
Прийнято
№ особового рахунку депонента

Розмір грошової суми
Вид, кількість, сумарна номінальна вартість та реквізити цінних паперів

1
2
3
4
5
6
7

¬
Залишок на 01 лютого 2011 року становить 25000,00 гривень
¬

¬
¬
¬
¬
¬

Видаткова частина
Лютий 2011 року
№ з/п
Дата
Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), якій перераховані грошові суми або видані цінні папери
№ платіжного доручення
Видано
№ особового рахунку депонента

Розмір грошової суми
Вид, кількість, сумарна номінальна вартість та реквізити цінних паперів

1
2
3
4
5
6
7

1
25.02.2011
Сидорову Миколі Івановичу
2
25000,00
¬
01/2011

Всього за лютий 2011видаток склав 25000,00 гривень

В цьому прикладі показано, як заповнювати графи Книги обліку депозитних операцій та вираховувати залишки на початок наступного місяця.
Книга обліку особових рахунків депонентів
__________________________________державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса
____________________________________________________
(прізвище ініціали, нотаріальний округ)
Особовий рахунок № 01/2011
Прізвище, ім’я, по батькові або найменування юридичної особи — депонента: Сидоров Микола Іванович
Місце проживання (місцезнаходження) депонента: м. Харків, вул. Артема, б. 31, кв. 2.
Поряд­ковий номер за книгою обліку депо¬зитних опе­рацій
Дата
Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, від яких надійшли суми, для виконання якого зобов’язання або в рахунок яких платежів вони внесені
Грошова сума або сумарна номінальна вартість цінних паперів
Дата надсилання повідомлення депоненту
Видача з депозиту
Пере­рахо¬вано до бю¬джету
За­лиш­кова сума депо¬зиту

Дата
Сума

1
2
3
4
5
6
7
8
9

1
15.01.2011
Іванов Іван Іванович за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Прізвище І. П., 29.06 2008 року
25000,00
25.01.2011
¬
¬
¬
25000,00

1
¬
¬
¬
¬
25.02.2011
25000,00
¬
00,00

Якщо в поточному році депонент не отримав грошей, то наприкінці року через усі графи таблиці робиться запис про дату перерахування грошової суми до державного бюджету.

УЗАГАЛЬНЕННЯ СТАНУ ДОТРИМАННЯ ДЕРЖАВНИМИ ТА ПРИВАТНИМИ НОТАРІУСАМИ М. ЛЬВОВА ТА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВИМОГ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ВЧИНЕННІ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ ЗА НАСЛІДКАМИ КОМПЛЕКСНИХ ПЕРЕВІРОК, ПРОВЕДЕНИХ ВІДДІЛОМ НОТАРІАТУ НА ПРОТЯЗІ 12 МІСЯЦІВ 2011 РОКУ
АНАЛІЗ ВИЯВЛЕНИХ НЕДОЛІКІВ ПРИ ПОСВІДЧЕННІ ПРАВОЧИНІВ ТА ВЧИНЕННІ ІНШИХ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
На протязі 12-ти місяців 2011 року відділом нотаріату проведено 116 перевірок роботи нотаріусів Львівської області, а саме:
97 — планових комплексних перевірок роботи приватних нотаріусів;
11 — планових комплексних перевірок роботи державних нотаріальних контор;
2 — позапланові цільові перевірки роботи приватних нотаріусів;
6 — перевірок роботи нотаріусів Львівської області на виконання пропозицій комісії, що проводила цільову перевірку Головного управління юстиції у Львівській області з питань дотримання вимог ЗУ «Про нотаріат» щодо організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів Львівської області та виконання ними правил нотаріального діловодства з 19.12.2010 по 25.12.2010.
Перевірками організації нотаріальної діяльності нотаріусів Львівщини та виконання ними Правил ведення нотаріального діловодства встановлено, що більшість державних та приватних нотаріусів, в цілому, організовують роботу та вчиняють нотаріальні дії відповідно до вимог Правил ведення нотаріального діловодства, інших законодавчих та нормативних актів, які регулюють їх діяльність.
За результатами цих перевірок встановлено, що основна частина недоліків допускалась дер¬жавними та приватними нотаріусами протягом 2009–2010 років.
Основні помилки допускаються нотаріусами при веденні діловодства, зокрема:
Номенклатура справ не закрита підсумковим записом із зазначенням кількості та категорій фактично заведених за рік справ, підсумковий запис не скріплено підписом та печаткою нота¬ріуса.
Окремими нотаріусами не виконано доручення Міністерства юстиції України від 14.01.2009 ро¬ку № 31-32/12, листа Міністерства юстиції України від 25.02.2009 № 31-32/88, не закрита підсумковим записом номенклатура справ на 2009 рік та не заведена Індивідуальна номенклатура на підставі Типової номенклатури справ згідно з Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 31.12.08 № 2368/5. Однак індекси нарядів відповідають індексам, вказаним в Типовій номенклатурі, та не відповідають індексам справ номенклатури, на підставі якої нотаріус формував справи у 2009 році.
При веденні журналів реєстрації вхідних та вихідних документів не скрізь проставлено відмітки про виконання.
На порушення п. 5.2 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.10 № 3253, нотаріусами на службових документах розміщується інформаційний матеріал (рекламний логотип, символи, розпорядок роботи тощо), що є рекламою і не має відношення до документа.
Окремими нотаріусами використовується штамп «з оригіналом вірно», а не «згідно з оригіналом», чим порушено п. 27 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (далі — Інструкція).
При посвідчені договорів дарування нерухомого майна в порушення ст. 722 Цивільного кодексу України невірно роз’яснюється момент переходу права власності.
Посвідчуючи договори відчуження квартир, нотаріуси у текстах правочинів роз’яснюють Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, без урахування змін, внесених 14.01.2009 року Постановою КМУ № 5, згідно якої змінено назву на Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків.
У договорах відчуження житлових будинків, дач, гаражів, садових будинків, приміщень та іншого нерухомого майна нотаріуси роз’яснюють Правила користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 із наступними змінами та доповненнями, хоча дані правила є чинними лише для власників квартир.
Посвідчуючи правочини щодо відчуження майна від імені особи, у якої немає чоловіка або дружини, нотаріусами на порушення п. 45 Інст¬рукції: не доводиться зміст заяви відчужувача до відома другого учасника правочину про те, що майно, яке є предметом цього правочину, не перебуває у спільній сумісній власності, та не зазначається про вищевказане у тексті правочину.
На порушення п. 22-1 Інструкції до матеріалів правочинів долучаються документи, викладені на спеціальних бланках нотаріальних документів, справжність бланка яких не перевірена за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.
На примірниках документів, що залишаються у справах нотаріусів, в порушення п. 5 Інструкції серія та номер використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів зазначається в правому нижньому куті першої сторінки документа, хоча дана інформація повинна зазначатися після посвідчувального напису у правому нижньому куті аркуша.
В нарядах правочинів наявні письмові згоди другого з подружжя, які викладені на звичайному аркуші паперу та не зареєстровані у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, що суперечить абз. 2 ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України та абз. 2 п. 44 Інструкції, у відповідності до яких згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Нотаріусами на порушення п. 44 Інструкції посвідчувались договори відчуження нерухомого майна, у текстах яких не зазначено про наявність згоди другого з подружжя та не вказано реєстровий номер, за яким ця згода посвідчена, та дату її посвідчення.
При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси не дотримуються форми посвідчувальних написів, чим порушено ст. 48 Закону України «Про нотаріат» та п. 6.14 Правил.
При посвідченні довіреностей в порядку передоручення нотаріуси не роз’яснюють представнику довірителя вимоги ст. 240 Цивільного кодексу України, чим не дотримано п. 153 Інст¬рукції.
Посвідчуючи довіреності в порядку передоручення, у справах нотаріуса залишається копія основної довіреності без відмітки про передоручення, чим порушено п. 153 Інструкції.
Посвідчуючи правочини, не завжди дотримано п. 6.10 та п. 6.11 Правил щодо зазначення у тексті правочину місця проживання та громадянства фізичної особи.
При посвідченні правочинів не долучаються копії документів, на підставі яких встановлювалась особа, а в деяких випадках долучаються лише копії 1–2 сторінки паспортів, чим не дотримано п. 13 Інструкції.
Згідно п. 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 року із наступними змінами та доповненнями, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток, при досягненні його власником зазначеного віку вважається недійсним. До примірників правочинів долучаються копії таких паспортів.
На порушення пункту 6.8 Правил не проставляється печатка на документах, запитах, оформлених у зв’язку із вчиненням нотаріальної дії.
Окремими нотаріусами при реєстрації право¬чинів у Державному реєстрі правочинів не конкретизуються назви договорів (купівля-продаж, дарування тощо), передбачених п. 35 Інструкції, що в подальшому призводить до порушення вимог ст. 172 Податкового кодексу України, зокрема в частині оподаткування доходу платника податків від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості.
При посвідченні договорів відчуження житлових будинків не дотримуються вимоги статті 377 Цивільного кодексу України щодо зазначення у тексті правочинів істотних умов договору, а саме розміру та кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду.
До договорів відчуження нерухомого майна долучаються довіреності, дійсність яких в порушення п. 14 Інструкції не перевірено за даними Єдиного реєстру довіреностей.
При посвідчені правочинів відчуження житлових будинків не завжди роз’яснюється ст. 377 Цивільного кодексу України, чим не дотримано п. 72 Інструкції.
При посвідченні договорів відчуження земельних ділянок відмітка про перехід права власності на земельну ділянку не здійснюється на сторінці Державного акта, де знаходиться план зовнішніх меж та меж земельної ділянки, а на іншій сторінці, чим не дотримано п. 2 Постанови КМУ від 06.05.2009 № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку».
При видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів в порушення вимог п. 249 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України до матеріалів, що залишаються у справах нотаріусів, не долучається копія складеного державним виконавцем акта про реалізацію предмета іпотеки.
В деяких випадках при посвідченні заповітів нотаріусами не роз’яснюється зміст ст. 1307 Цивільного кодексу України, чим не дотримано п. 161 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
При посвідченні заповітів не дотримуються вимоги п. 157 Інструкції, оскільки перед підписом заповідачем не зазначається, що «заповіт прочитаний вголос та підписаний власноручно».
При посвідченні заповітів не зазначається час складення заповіту, чим порушено п. 157 Інструкції.
До спадкових справ долучаються заяви про прийняття спадщини, які подані протягом 6-мі¬сяч¬ного строку, встановленого для прийняття спадщини, у яких зазначається вимога про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Свідоцтва про право на спадщину нотаріусами видавались на підставі заяви про прийняття спадщини, без заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, чим не дотримано п. 210 Інструкції.
Свідоцтво про право на спадщину на рухоме майно видавалось на декількох осіб, що суперечить вимогам п. 206 розділу 22 Інструкції.
На порушення п. 209 Інструкції при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусами не проводиться перевірка наявності спадкової справи, спадкового договору, заповіту за даними Спадкового реєстру.
На порушення п. 171 Інструкції та п. 2.1 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000 № 51/5 (зі змінами та доповненнями), інформація про заповіт спочатку вноситься до Спадкового реєстру, а потім заповіт посвідчувався нотаріально.
До матеріалів спадкової справи долучаються заяви про прийняття спадщини та про відмову від спадщини, подані спадкоємцями особисто, які зареєстровані у Журналі реєстрації вхідних документів, чим порушено п. 6.3 Правил.
На порушення п. 5.8 Правил до матеріалів спадкових справ долучаються заяви, заголовок яких не точно відображає зміст документа та не відповідає на питання «Про що документ?», а саме: заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини тощо.
На порушення п. 22 Інструкції до матеріалів правочинів нотаріусами долучаються документи, які викладені на двох і більше аркушах, не прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення їх цілісності, аркуші не пронумеровано та не скріплено підписом посадової особи та печаткою юридичної особи.
В тексті правочинів на порушення п. 23 Інст¬рукції про порядок вчинення нотаріальних дій частка майна, що відчужується, вказується тільки в арифметичних дробах цифрами, а згідно вказаного пункту Інструкції числа, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, мають бути позначені хоча б один раз словами.
При посвідченні правочинів не дотримуються вимоги ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та без¬притульних дітей», не долучється дозвіл органів опіки та піклування.
При посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок до документів, на підставі яких посвідчувалися договори, не долучено звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, чим не дотримано ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» та п. 68 Інструкції.
При посвідченні договорів відчуження земельних ділянок не в повному обсязі дотримано вимоги ст.ст. 125, 126, 132 Земельного кодексу України, а саме в тексті договору відсутні повний опис предмета договору, права та обов’язки сторін договору, неправильно вказано момент переходу права власності на земельну ділянку та не зазначається, що додатком до даного договору є державний акт про право власності на земельну ділянку, яка відчужується.
До договорів відчуження земельних ділянок долучаються довідки управління земельних ресурсів, які містять відомості про відсутність (наявність) обмежень та сервітутів на земельні ділянки, що відчужуються, проте в тексті договору відсутня вказівка на цю довідку, чим не дотримано вимоги ст. 132 Земельного кодексу України та п. 71 Інструкції.
При посвідченні договорів відчуження земельних ділянок не перевірено відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) за даними Державного земельного кадастру, чим порушено вимоги п. 71 Інструкції.
При посвідчені правочинів в порушення вимог ст. 99, 207 Цивільного кодексу України та п. 41 Інструкції неналежним чином визначено правовий статус та повноваження особи, яка діяла від імені юридичної особи, підпис даної особи не скріплено печаткою юридичної особи.
У Журнал обліку викликів нотаріуса за межі робочого місця нотаріусами вносяться не всі відомості про вчинені нотаріальні дії.
В порушення вимог п. 2.4 Правил в наряд 01-16 Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса за назвою «Листування з юридичними та фізичними особами з питань вчинення нотаріальних дій» не долучено жодного документа.
На порушення норм ст.ст. 164.3 та 164 Податкового кодексу України окремими нотаріусами не витребовується і не долучається Звіт про оціночну вартість нерухомості з метою визначення доходу при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна.
В порушення вимог ст. 245 Цивільного кодексу України та п. 42 Інструкції при посвідченні правочинів за участю уповноваженого представника юридичної особи долучаються довіреності, що не відповідають формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
На порушення вимог п. 38 Інструкції правочини про відчуження нерухомого майна посвідчуються без подання всіх необхідних документів, що підтверджують право власності на таке нерухоме майно.
Типові помилки, які допускаються нотаріусами при заповненні Реєстрів для реєстрації нотаріальних дій:
Графа 1 Реєстру:
при вчиненні нотаріальної дії з одночасним засвідченням справжності підпису перекладача при здійсненні ним усного перекладу правочину у графі 1 нотаріусом присвоюється один реєстровий номер, що не відповідає вимогам п. 7.20 розділу 7 Правил ведення нотаріального діловодст¬ва, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року за № 3253/5 (далі — Правила), та при цьому у графі 5 не записується зміст нотаріальної дії (щодо засвідчення справжності підпису перекладача);
в порушення вимог п. 7.20 Правил при засвідченні справжності підписів на декількох примірниках банківських карток кожному примірнику нотаріусом присвоюються різні реєстрові номери.
Графа 2 Реєстру:
в порушення п. 7.21 Правил, дата вчинення нотаріальної дії вказується в гр. 3–4.
Графа 3 Реєстру:
в порушення вимоги п. 7.22 в графі 3 не вказуються реквізити документа (довіреності), на підставі яких здійснюється пред¬ставництво, а також в графі 5 не зазначається номер та дата перевірки спеціального бланка, на якому було викладено довіреність, на підставі якої діє представник, чим порушено вимогу п. 7.41 Правил;
в окремих випадках в графі 3 Реєстру нотаріусом не зазначаються реквізити документа, що підтверджують повноваження представника юридичної особи або перебування його на посаді, чим не дотримано вимоги п. 7.23 та п. 7.24 Правил ведення нотаріального діловодства;
при засвідченні справжності підписів посадових осіб на банківських картках нотаріусом в графі 3 не зазначається посада представника та реквізити документів, що підтверджують перебування на цій посаді, чим не дотримано вимог п. 7.24 Правил;
в порушення вимоги п. 7.25 Правил в графі 3 Реєстру не зазначається причина, з якої підпис при вчиненні правочину та у Реєстрі було проставлено іншою особою.
Графа 4 Реєстру:
в порушення вимог п. 7.28 Правил при посвідченні правочинів та вчиненні інших нотаріальних дій для підтвердження діє¬здатності нотаріусом в графі 4 Реєстру не зазначається рік народження особи, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії;
у графі 4 Реєстру не завжди зазначаються реквізити документів (назва документа, серія та номер, дата видачі), на підставі яких встановлено особу, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, чим порушено вимогу п. 7.28 Правил;
в порушення вимоги п. 7.29 розділу 7 Правил в графі 4 нотаріусом не зазначається законність перебування іноземного громадянина на території України;
в порушення п. 7.30 Правил нотаріусом не зазначаються реквізити документів, що підтверджують правоздатність та дієздатність юридичної особи у випадках, коли вчинювана нотаріальна дія потребує перевірки правоздатності та дієздатності юридичної особи (при посвідченні договорів застави, іпотеки, при знятті заборони тощо). Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про нота¬ріат», п. 41 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України «при перевірці цивільної правоздатності та діє¬здатності юридичної особи нотаріус зобов’я¬заний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної право¬здатності та діє¬здатності»;
в порушення вимог п. 7.30 Правил при вчиненні нотаріальних дій за участю юридичної особи нотаріусом не вказуються реквізити статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію чи іншого документа, яким підтверджується правоздатність та дієздатність юридичної особи;
в порушення вимог п. 7.28 Правил графа 4 узагалі не заповнюється;
всупереч вимогам п. 7.31 Правил нотаріус посилається на запис, що є не в даному Реєстрі, а в попередньому томі Реєстру.
Графа 5 Реєстру:
в порушення вимог п. 7.32 розділу 7 Правил нотаріусом в графі 5 не зазначається, кому адресована заява, справжність підпису на якій засвідчується;
в порушення вимог п. 7.32 Правил нотаріусом не зазначено короткий зміст зая¬ви, справжність підпису на якій було засвідчено;
в порушення вимог п. 7.37 Правил при засвідченні вірності копії нотаріусом не завжди зазначається, на скількох сторінках викладений документ, з якого засвідчується вірність копії.
Графа 6 Реєстру:
в порушення вимоги п. 7.43 Правил в графі 6

отримати повну версію статті