УЗАГАЛЬНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ЩОДО ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ НОТАРІУСАМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головне управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України
УЗАГАЛЬНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ЩОДО ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ НОТАРІУСАМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Це узагальнення проведене з метою встановлення єдиної нотаріальної практики при вчиненні протестів векселів нотаріусами Харківської області та усунення проблемних питань, що виникають при вчинені такої нотаріальної дії.
За статистичними даними приватними нотаріусами Харківської області у 2010 році було вчинено 96 протестів векселів, державними нотаріусами вказані нотаріальні дії за зазначений період не вчинялися. За перше півріччя 2011 року приватними нотаріусами Харківської області вчинено 66 протестів векселів, а державними нотаріусами — 2.
Для проведення узагальнення Головним управлінням юстиції у Харківській області була витребувана відповідна інформація щодо порядку вчинення нотаріусами протестів векселів.
З наданих нотаріусами для узагальнення матеріалів вбачається, що вчинення протестів векселів не є поширеною нотаріальною дією у Харківській області, і, як правило, такі нотаріальні дії вчинюються приватними нотаріусами. Отже, з приватних нотаріусів, які направили свої справи для узагальнення до Головного управління юстиції у Харківській області, всього 14 нотаріусів вчиняли протести векселів.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» законодавство України про обіг векселів складається із цього Закону та Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі — Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів». До того ж, при вчиненні протестів векселів нотаріуси Харківської області керуються ст. 92 Закону України «Про нотаріат» та розділом 33 глави ІІІ Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі — Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції від 3 березня 2004 року № 20/5 (із змінами), і також враховують в роботі положення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08 червня 2007 року «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів».
На цей час Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі передбачає вчинення 11 видів протестів:
1. Протест у неакцепті переказного векселя як умова реалізації права держателя векселя на дострокове задоволення регресної вимоги про оплату векселя до всіх вексельних боржників (ст. 43, ст. 44).
2. Протест у неплатежі векселя як умова реалізації права держателя векселя на задоволення регресної вимоги про оплату векселя до всіх вексельних боржників при настанні строку платежу (ст. 43, ст. 44).
3. Протест у недатуванні акцепту переказних векселів зі строком платежу у такий-то час від пред’явлення як умова встановлення дати відліку строку платежу за векселем та дати пред’явлення векселя до платежу (ст. 23, ст. 25, ст. 35).
4. Протест у недатуванні акцепту переказних векселів із застереженням про пред’явлення до акцепту у визначений строк як умова реалізації права держателя векселя на задоволення регресної вимоги про оплату векселя до індосантів і трасанта (ст. 25, ст. 53).
5. Протест у відмові векселедавця проставити датовану відмітку на простому векселі зі строком платежу у визначений строк від пред’явлення як умова встановлення дати відліку строку платежу за векселем та дати пред’явлення векселя до платежу (ст. 23, ст. 25, ст. 35, ст. 77, ст. 78).
6. Протест у невидачі законному держателю іншого примірника переказного векселя, акцептованого примірника цього векселя особою, у якої він знаходиться, як умова реалізації права регресної вимоги до неосновних вексельних боржників, за умови вчинення в подальшому акта про протест у неодержанні держателем векселя акцепту за неакцептованим іншим примірником переказного векселя або акта про протест у неодержанні держателем векселя платежу за неакцептованим іншим примірником переказного векселя (ст. 66).
7. Протест у неодержанні держателем векселя акцепту за неакцептованим іншим примірником переказного векселя як умова реалізації права регресної вимоги до неосновних вексельних боржників, за наявності акта про протест у невидачі законному держателю іншого примірника переказного векселя, акцептованого примірника цього векселя особою, у якої він знаходиться (ст. 66).
8. Протест в неодержанні держателем векселя платежу за неакцептованим іншим примірником переказного векселя як умова реалізації права регресної вимоги до неосновних вексельних боржників за наявності акту про протест у невидачі законному держателю іншого примірника переказного векселя, акцептованого примірника цього векселя особою, у якої він знаходиться (ст. 66).
9. Протест у невидачі оригіналу векселя законному держателю копії цього векселя особою, у якої він знаходиться, як умова реалізації права регресної вимоги проти осіб, які здійснили передачу копії шляхом індосаменту або забезпечили її авалем (ст. 68).
10. Протест у неакцепті у порядку посередництва як умова реалізації права регресу, до настання строку платежу, проти особи, яка вказала на векселі посередника для акцепту або для платежу на випадок необхідності і проти осіб, які поставили свої підписи після того, як цю вказівку було зроблено (ст. 56).
11. Протест у неплатежі у порядку посередництва як умова реалізації права регресу проти особи, яка вказала на векселі посередника для платежу на випадок необхідності або того, за рахунок якого вексель було акцептовано, а також наступних індосантів (ст. 60).
З матеріалів нотаріальних справ, що були надані нотаріусами для цього узагальнення, вбачається, що за період 2010–2011 років нотаріусами Харківської області вчинювалися лише протести простих векселів про неоплату.
Приймаючи до опротестування векселі, нотаріус повинен перевірити, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).
Вексель — це документ строго встановленої форми. Тому вимоги, що встановлюються законодавством до його форми, повинні бути безумовно виконані. Перелік реквізитів, які повинен містити переказний та простий вексель, зазначені у ст. 1 та ст. 75 Уніфікованого закону. Простий та переказний вексель містять однаковий набір реквізитів, за виключенням найменування платника, яке у простому векселі не зазначається.
Векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).
Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов’язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах.
Вексель підписується:
від імені юридичних осіб — власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі, якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою;
від імені фізичних осіб — власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенням податкового номера, наданого органом державної податкової служби (крім випадків відсутності такого номера в осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття податкового номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи), та паспортних даних векселедавця або трасанта (серія та номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його видачі, місце проживання). У разі, якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на довіреність фізичної особи, відповідно до якої уповноважена особа має право підписувати вексель. Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності);
від імені фізичних осіб — підприємців власноручно зазначеною особою або уповноваженою нею особою, із зазначенням дати та номера запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців і паспортних даних векселедавця або трасанта (серія та номер паспорта, найменування органу, що видав паспорт, та дата його видачі, місце проживання). Підпис скріплюється печаткою (у разі її наявності). У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на довіреність фізичної особи, відповідно до якої уповноважена особа має право підписувати вексель.
За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної або фізичної особи останній слід вважати відсутнім, а сам вексель — таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08 червня 2007 року «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів»).
Ця вимога ігнорується окремими нотаріусами. Для вчинення протесту приймаються векселі, видані фізичними особами — підприємцями, без зазначення паспортних даних векселедавця, а також без зазначення дати та номера запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
Згідно з п. 295 Інструкції протест векселів про неоплату вчинюється нотаріусами за місцем знаходження платника або за місцем платежу (доміцильовані векселі, тобто векселі, які підлягають оплаті у третьої особи); протест векселів про неакцепт та недатування акцепту, протест про непред’явлення примірника векселя, надісланого для акцепту, держателю векселя, протест про неакцепт за другим примірником векселя, протест про неплатіж за другим примірником векселя — за місцезнаходженням платника; протест про непередавання оригіналу векселя законному держателю копії векселя — за місцезнаходженням держателя оригіналу векселя; протест про відмову у проставленні векселедавцем датованої відмітки про пред’явлення йому векселя — за місцезнаходженням векселедавця. Узагальненням виявлені випадки вчинення протесту простого векселя про неоплату з порушенням цього правила (приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алексєєва Л. В.). А приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. вчинено протест векселя про неоплату за місцем знаходження аваліста.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про обіг векселів в Україні» зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (за переказним векселем — трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.
Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів «відповідно до змін» із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.
Між тим, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексєєвою Л. В. для опротестування прийнятий вексель з виправленням строку платежу, зробленим з порушенням вимог цієї статті Закону.
На підставі п. 296 Інструкції векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусами після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.
Слід зауважити, що відповідно до п. 3 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні» юридичні ситуації, зазначені в абзаці третьому статті 44 Уніфікованого закону, визначають, що протест у неплатежі за векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи пред’явлення, повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів. Таким чином, законодавець використав право на застереження, Україна обумовила, що на її території такий протест повинен бути вчинений або в день, коли вексель підлягає сплаті, або в один із двох наступних робочих днів, на відміну від положень Уніфікованого закону. Отже, вексель, виданий строком платежу на певний день, чи від пред’явлення або складання в такий-то час має бути пред’явлений до оплати в день, зазначений у векселі, або протягом двох наступних робочих днів.
Якщо йдеться про вексель зі строком платежу за пред’явленням, то протест повинен бути здійснений у порядку для здійснення протесту у неакцепті. Векселі зі строком платежу «за пред’явленням» можуть бути пред’явлені до платежу протягом року з дня їх видачі.
Платіж за векселем, строк якого припадає на встановлений законом неробочий день, може бути затребуваний лише в перший наступний робочий день. Так само усі інші дії, які стосуються векселя, зокрема, пред’явлення до акцепту і опротестування, можуть бути здійснені лише у робочий день.
Якщо будь-яка з цих дій повинна бути здійснена протягом визначеного строку, останній день якого настає у встановлений законом неробочий день, то такий строк продовжується до першого робочого дня, який настає після закінчення зазначеного строку. Проміжні неробочі дні зараховуються при обчисленні строків (ст. 72 Уніфікованого закону).
Певні ускладнення виникають з тлумаченням поняття «робочий день», яке не чітко означено у вексельному законі. Для вироблення єдиної нотаріальної практики з цього питання слід виходити з наступного. Чинне трудове законодавство (ст. 67 КЗпП України) говорить про різну кількість вихідних днів, що їх мають робітники та службовці при п’ятиденному та шестиденному робочому тижні. Загальним вихідним днем є неділя. У ст. 73 КЗпП України йдеться про «святкові та вихідні дні». При цьому перелік таких днів є вичерпним, і вони прямо перераховані у зазначеній статті Кодексу.
На практиці нотаріус не може знати, за яким саме режимом працює боржник і скільки вихідних днів передбачено його режимом роботи.
Тому рекомендується вважати неробочими днями, які продовжують термін для оплати векселів і відповідно прийняття їх до опротестування в разі неоплати (неакцепту, недатування) загальний вихідний день неділю та святкові та неробочі дні, перелік яких наведений ст. КЗпП України.
Як векселедержатель не вправі вимагати від платника оплати векселя раніше зазначеного строку, так і платник не вправі вимагати від кредитора прийняти борг раніше, ніж про те зазначено у векселі.
Якщо платіж все ж здійснено, він вважається таким, що вчинений платником на свій страх і ризик.
Разом з тим боржник не позбавлений можливості сплатити частину суми, передбаченої векселем. Здійснивши часткову оплату, він може вимагати від кредитора проставити про це відмітку на векселі та про видачу розписки в одержанні суми.
У день прийняття векселя до протесту нотаріус пред’являє платнику або доміциліанту (особі, яка оплачує доміцильований вексель) вимогу про оплату (або акцепт) векселя, у якій зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя.
Законодавчо не встановлено форми такої вимоги. В такій вимозі нотаріус пропонує боржнику оплатити чи акцептувати вексель, або датувати акцепт, та повідомити про це нотаріуса. Якщо цього не відбудеться, нотаріус протестує вексель, а в тексті протесту векселя зазначається саме той факт, що нотаріус направив вимогу про оплату (акцепт), і векселедержатель не отримав відповідного задоволення.
Виходячи з викладеного, вважаємо недоцільним вимагати від векселедержателя подання документального підтвердження того, що ним попередньо здійснювалося звернення до боржника. Але про цей факт (із зазначенням дати звернення) має бути зазначено у заяві векселедержателя про протест. Між тим, в нотаріальних справах, наданих для узагальнення приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салига Н. А., у заявах векселедержателя про протест векселя не завжди зазначаються ці факти.
Разом з тим нотаріус повинен перевірити, чи не порушені строки оплати, зазначені у самому векселі чи визначені законом. Порушення даного правила нотаріусами Харківщини цим узагальненням не встановлено.
Коли ж такі строки не порушено, нотаріус виходить із факту безспірності права векселедержателя вимагати від боржника сплати за векселем.
Протест векселя в неплатежі може бути вчинений, коли:
вексель повністю не оплачений;
відбулася часткова оплата за векселем (протест вчиняється на несплачену за векселем суму);
платник відсутній у місці платежу.
При прийнятті векселя до його опротестування нотаріус повинен здійснити всебічний аналіз як щодо учасників вексельного обігу, наявності всіх необхідних реквізитів векселя та дотримання строків, так і щодо так званих дефектів векселя.
Не може бути прийнятий нотаріусом та опротестований:
вексель, в якому відсутні необхідні реквізити (як обов’язкові, так і додаткові, якщо вони є необхідними);
вексель, за яким сплинув термін щодо його опротестування;
вексель, що має дефекти (видимі чи приховані), які позбавляють цей документ вексельної сили;
вексель, що має інші вади, про які застережено у ст. 47 Закону України «Про нотаріат».
При прийнятті векселів до опротестування нотаріус встановлює особу фізичної особи або її представника та представника юридичної особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії. Перевірка правоздатності юридичної особи, яка звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії, чинним законодавством України не передбачена, оскільки опротестування векселя не є правочином (ст. 43, ст. 44 Закону України «Про нотаріат»).
Для вчинення згаданої нотаріальної дії нотаріусу мають бути подані наступні документи:
оригінал векселя;
заява кредитора про протест векселя.
Така заява викладається у довільній формі на бланку юридичної установи — законного векселедежателя, за підписом керівника, або на білому аркуші, якщо законним векселедержателем є фізична особа. Між тим, приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сіухіним І. І. при прийнятті заяви про протест векселя про неоплату засвідчено підпис векселедержателя в нотаріальному порядку на нотаріальному бланку, що призвело до зайвих витрат громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії.
В заяві зазначається: повне найменування, податковий номер та адреса векселедавця, вексель якого опротестовується; строк платежу за векселем; сума платежу; найменування осіб, зобов’язаних за векселем, та їх адреси; причина опротестування (відмова від акцепту; недатування акцепту; ствердження того, що вексель не погашено повністю або в частині); повна назва, податковий номер та адреса кредитора. В тексті заяви може бути зазначена й інша інформація, яка, з точки зору векселедержателя, є важливою чи доцільною (найменування того, кому нотаріус має видати акт про протест векселя; відомості про відсутність судових спорів щодо векселя, який опротестовується та т. ін.). Заява скріплюється печаткою векселедержателя (за наявності), і видача довіреності в цьому випадку не вимагається.
Подана заява підлягає реєстрації в порядку, передбаченому Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції від 22.12.2010 р. № 3253/5.
Аналіз ст. 44 Закону України «Про нотаріат» говорить про те, що законодавець веде мову про представництво (а відповідно, і його підтвердження) в разі укладання правочинів, а також про те, що повноваження представника перевіряються нотаріусом при укладанні за їх участю правочинів.
Проте опротестування векселя є підтвердженням факту неоплати (неакцепту, недатування акцепту) векселя і до категорії правочинів не відноситься.
Виходячи з викладеного, довіреність щодо вчинення протесту та здійснення необхідних для того дій може бути надано нотаріусу лише за власною ініціативою векселедержателя, і її відсутність (за наявності інших документів) не може бути підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії;
документ, за яким встановлено особу векселедержателя (його представника), згідно з переліком, встановленим ст. 43 Закону України «Про нотаріат».
Також, приймаючи вексель до опротестування, нотаріус повинен перевірити безперервність індосаментного ряду. Порушень даного правила нотаріусами області узагальненням не виявлено.
Вексель як борговий документ та один із видів цінного паперу може неодноразово переходити у власність із одних рук до інших.
Такий перехід оформлюється шляхом проставляння передавального напису — індосаменту. Проставляється зазначений запис векселедержателем на зворотній стороні векселя або на додатковому аркуші — алонжі. За загальним правилом, в разі використання додаткового аркуша, він повинен бути доданий до векселя шляхом приклеювання. При цьому індосамент, який розміщується першим на алонжі, повинен починатися на векселі та закінчуватися на додатковому аркуші, а печатка повинна проставлятися на з’єднанні векселя та алонжа.
Індосамент повинен бути простим та нічим не обумовленим. Будь-які умови не тягнуть за собою недійсність векселя, але вважаються такими, що не написані. Індосамент за загальним правилом підписується керівником та головним бухгалтером юридичної особи, або фізичною особою з проставлянням печатки (за наявності).
Індосамент може бути:
іменним, тобто індосаментом, за яким векселедержатель передає право набувачу векселя і в якому зазначається особа, якій або наказу якої повинен бути вчинений платіж. На векселі іменний індосамент зазначається наступним записом: «Платити наказу ТОВ «ХХХ». Місто Харків, вул. Іванова, 6. 10 жовтня 2011 року ТОВ «УУУ»;
бланковим, тобто індосаментом без зазначення визначеної особи, якій векселедержатель передає всі права набувачеві векселя. Бланковий індосамент може складатися лише із підпису векселедержателя. Вексель, який підлягає оплаті наказу з проставленим бланковим індосаментом, підлягає оплаті пред’явнику і може бути переданий в подальшому шляхом простої передачі самого векселя до того моменту, поки не буде вчинений повний індосамент. Разом з тим векселедержатель може перетворити бланковий індосамент у повний, виконавши над підписом бланкового індосаменту посилання на певну особу. Бланковий індосамент зазначається наступним записом: «Платити наказу. м. Харків. 10 жовтня 2011року.» без зазначення визначеної особи;
на пред’явника, який є передаточним індосаментом з зазначенням невизначеної особи-пред’явника. Має силу бланкового індосаменту. Індосамент на пред’явника може зазначатися записом: «Платити. м. Харків. 10 жовтня 2011 року.» або «Платити пред’явнику. м. Харків. 10 жовтня 2011 року.»
Прийнявши вексель до опротестування, нотаріус зобов’язаний від свого імені пред’явити вимогу про оплату (чи акцепт) векселя до платника. Пред’явлення такої вимоги — це обов’язок, а не право нотаріуса.
Як правило, вимога про оплату (акцептування) пред’являється нотаріусом шляхом вручення боржникові телеграми. Чинне законодавство не містить обмежень і щодо інших шляхів передачі такого повідомлення. Але в цьому випадку нотаріус повинен впевнитися у тому, що повідомлення отримане адресатом (власноручна відмітка адресата на примірнику повідомлення нотаріуса, яке особисто вручене йому кредитором; розписка боржника у Книзі розносної кореспонденції кредитора про те ж саме; вручення повідомлення особисто нотаріусом і розписка про це в його Розносній книзі для місцевої кореспонденції (справа 01-28) тощо).
Оскільки опротестування векселя є безспірною дією, у будь-якому випадку вимога про сплату грошової суми повинна виходити від нотаріуса. Порушень даного правила нотаріусами Харківщини узагальненням не виявлено.
Якщо місце знаходження платника невідоме, протест векселя вчиняється без пред’явлення вимоги про оплату чи акцепт. Про це в акті протесту векселя та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій нотаріус має проставити відповідну відмітку.
Якщо на вимогу нотаріуса вексель буде оплачено, він, не вчиняючи протест, передає вексель особі, яка його оплатила, з написом на векселі про одержання платежу за формою 74 додатка 25 до Правил ведення нотаріального діловодства.
Якщо платник з’явиться до нотаріуса і зробить відмітку по акцепт переказного векселя, такий вексель без протесту передається векселедержателю.
Якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, що має платити за векселем, або коли нотаріус отримав відповідь із поясненнями мотивів неоплати, неповної оплати, неефективної оплати, неакцептування векселя тощо, він зобов’язаний вчинити відповідний протест векселя, зазначивши в протесті пояснення і мотиви, що були наведені боржником.
На практиці виникають питання, чи вправі нотаріус брати до уваги телефонні повідомлення боржника. Виходячи з того, що чинне законодавство не встановлює форму для відповіді на вимогу нотаріуса, та, враховуючи, що протест векселя має бути вчинений нотаріусом в будь-якому випадку (за винятком оплати векселя самому нотаріусу або відкликання векселя кредитором шляхом подачі відповідної заяви), не має значення, заявляються мотиви неоплати (неакцепту) усно, в тому числі і по телефону, або письмово. Між тим, в протесті векселя про неоплату, вчиненому приватним нотаріусом Вовчанського районного нотаріального округу Харківської області Корнєвою І. Ю., зазначено, що мотиви неоплати не заявлені, незважаючи на те, що в матеріалах нотаріальної справи наявна відповідь боржника щодо неможливості оплати в зв’язку з відсутністю грошових коштів. І навпаки, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я. М., в протесті векселя про неоплату зазначено, що заявлені мотиви «Відсутність грошових коштів», але в матеріалах нотаріальної справи відсутні відомості та документи з цього питання.
Протест векселя повинен бути викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів (ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).
В зв’язку з тим, що про вчинений протест векселя нотаріусом проставляється відповідна відмітка на самому векселі, немає потреби підшивати протест до нього.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про нотаріат» та п. 24 Інструкції, при посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред’явлення документа, при видачі дублікатів на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи за формами, установленими Правилами ведення нотаріального діловодства. Оскільки протести векселів не входять до категорії перелічених вище документів, затверджені форми їх відсутні у додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства. Таким чином, нотаріус, вчиняючи протест векселя, викладає його у довільній формі, але з додержанням при цьому вимог Закону України «Про нотаріат», Уніфікованого закону, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Правил ведення нотаріального діловодства та інших нормативних актів України.
За вчинення протестів векселів стягується ставка державного мита відповідно п.п. «м» п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» у розмірі 0,3 відсотка неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення даної норми нотаріусами Харківської області узагальненням виявлено не було.
Після вчинення протесту векселя у нотаріальній справі залишаються наступні документи:
копія опротестованого векселя з відповідною відміткою про протест;
примірник протесту векселя;
заява кредитора про протест векселя;
примірник надісланої (переданої) боржникові вимоги про акцепт (оплату) та підтвердження цього факту;
копія документа, за яким встановлена особа особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії;
інші документи, якщо такі були подані для протесту.
Узагальненням встановлено, що деякі нотаріуси не залишають у своїх справах копій опротестованих векселів, до того ж в матеріалах нотаріальної справи наявні копії правочинів, на виконання яких видавалися векселі (приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу Слоневська Д. В. та Салига Н. А.); приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Літвінова Я. М. залишає в своїх справах копію акта про протест векселя, а не другий примірник, що має силу оригіналу.
Також узагальненням встановлені випадки, коли в тексті протестів векселів нотаріуси посилаються на Положення про переказний і простий вексель (затверджене постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. № 104/1341). Незважаючи на те, що вказане Положення не скасоване, але виходячи з приписів ст. 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні», більш правильним при вчинені протестів векселів посилатися на норми Уніфікованого закону.
Для використання у роботі, цим узагальненням надаються примірні зразки документів, що можуть використовуватися нотаріусами Харківської області при вчинені відповідних нотаріальних дій.
Зразок 1
Вимога нотаріуса про вчинення платежу за векселем
АТ «ТОВАРИСТВО»
м. Харків, вул. Іванова, 7
Голові правління
03 жовтня 2011 року
вих. №
ВИМОГА
про здійснення платежу за векселем
03 жовтня 2011 року я, Нотаріус Марія Петрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, повідомляю, що від Акціонерного товариства «ФІРМА», що знаходиться
в місті Харкові, вул. Леніна, 1, податковий номер 00000000, надійшла заява про здійснення протесту у неплатежі за простим векселем серія АА 0000000, виданим Вашим товариством 30 серпня 2010 року зі строком платежу за 02 жовтня 2011 року, за яким Ви маєте сплатити 400000,00 (чотириста тисяч грн. 00 коп.) гривень.
Пропоную Вам терміново оплатити вказаний вексель в строк до 12 години четвертого жовтня дві тисячі одинадцятого року.
У разі виконання оплати за векселем прошу надати документальний доказ цього (наприклад, платіжне доручення з відміткою банку про виконання цього доручення) у встановлений вище термін, або повідомити про причини неоплати за адресою: місто Харків, вулиця Миру, 21, телефон 0000000.
У разі неотримання до вказаного часу відповідних відомостей про оплату мною буде негайно вчинено відповідний протест.
Приватний нотаріус
Зразок 2
Протест простого векселя в неплатежі
ПРОТЕСТ
у неплатежі за простим векселем
Місто Харків, Україна
четвертого жовтня дві тисячі одинадцятого року
Я, Нотаріус М. П., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області, на прохання Акціонерного товариства «ФІРМА», місцезнаходження якого: м. Харків,
вул. Леніна, 1, податковий номер 00000000, законного векселедержателя простого векселя серія АА 000000, виданого Акціонерним товариством «ТОВАРИСТВО», місцезнаходження якого м. Харків, вул. Іванова, 7, податковий номер 00000000, 30 серпня 2010 року в місті Харкові із строком платежу 02 жовтня 2011 року на суму 400000, 00 (чотириста тисяч грн. 00 коп.) гривень, який подав цей вексель 03 жовтня 2011 року мені для вчинення протесту про неоплату, пред’явив до векселедавця Акціонерного товариства «ТОВАРИСТВО» вимоги про оплату 03 жовтня 2011 року та не отримав платежу.
При цьому заявлені такі мотиви відмови: не заявлені.
У зв’язку з викладеним, керуючись статтею 92 Закону України «Про нотаріат», статтею 44 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі опротестовую цей вексель у неплатежі проти векселедавця.
Зареєстровано в реєстрі за №
Стягнуто плати за домовленістю.
Приватний нотаріус
Зразок 3
Відмітка на векселі про протест
04 жовтня 2011 року за реєстром № 2345 мною, Нотаріус М. П., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, опротестовано цей вексель у неплатежі.
Приватний нотаріус
Увага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!
