ТРИ ПОГЛЯДИ НА ГЕНЕРАЛЬНІ УГОДИ, КРЕДИТНІ ЛІНІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ІПОТЕКОЮ

ТРИ ПОГЛЯДИ НА ГЕНЕРАЛЬНІ УГОДИ, КРЕДИТНІ ЛІНІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЇХ ІПОТЕКОЮ
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу

Погляд № 1
До уваги нотаріальної спільноти пропонується Постанова колегії Вищого господарського суду України (Постанова від 07.10.2009 р. у справі № 30/95). Зазначена постанова прийнята судом з досить розповсюдженої в період активного кредитування ситуації — забезпечення іпотекою генерального кредитного договору, тобто забезпечення іпотекою договору, в межах якого будуть укладатися кредитні договори.
Розглядаючи справу, суд дійшов висновку, що укладення генерального (кредитного) договору не створює конкретних прав та обов’язків для сторін цього договору стосовно кредитних відносин між ними, про що свідчить укладення в подальшому між цими ж сторонами і через деякий строк кредитних договорів, в яких уже чітко визначені суми кредитування, строки надання кредитних коштів, процентні ставки за користування кредитними коштами, відповідальність за порушення умов договорів та інші істотні умови кредитного договору.
По-перше, слід зауважити, що досить важко давати правову оцінку договору, не маючи його тексту, адже відсутність тексту генерального договору може негативно вплинути на правову оцінку.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи зазначені приписи ЦК України та беручи до уваги постанову суду, можна стверджувати, що сторони досягли згоди із «загальних принципів та порядку кредитування Позичальника», тобто укладений генеральний договір не є кредитним договором, оскільки істотними (обов’язковими) умовами кредитного договору відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є сума, строк повернення і розмір процентів. Отже, такий генеральний договір не може вважатися укладеним як кредитний договір, адже в ньому відсутня чітко визначена сума грошей, що надаються у кредит, строк її повернення, проценти за користування.
Знову ж таки зауважуємо, що

Олександр Голобородько отримати повну версію статті