Сімейний кодекс України у запитаннях та відповідях

На запитання читачів відповідає Ірина Володимирівна Жилінкова, доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Запитання до Ірини Володимирівни Жилінкової ставив та вів бесіду шеф-редактор журналу Володимир Марченко.

1. В. М. : Чоловік взяв цільовий кредит у банку на придбання автомобіля. Придбає автомобіль на ці кошти, які зараховуються автосалону. Передає в заставу автомобіль банку, який надав кредит.
Чи потрібна згода дружини:
а) на отримання кредиту;
б) на заставу авто?
Якщо згода потрібна, то у якій формі?
Чи є ці кошти сумісною власністю з врахуванням того, що вони ідуть безпосередньо на оплату автомобіля?
І. Ж. відповідь: В цьому випадку мова йде про три самостійні правочини, які певним чином пов’язані між собою. Розглянемо їх детальніше.
1. Перший правочин, який вчиняє чоловік, – це кредитний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України /далі – ЦК/).
Для укладення кредитного договору отримання згоди дружини не потрібно. Такий правочин не належить до договорів, які передбачені в ст. 65 Сімейного кодексу України (далі – СК), і які потребують згоди другого з подружжя. В ст. 65 СК йдеться лише про правочини, об’єктом яких є спільне майно подружжя. Коли чоловік укладає кредитний договір, то це не стосується спільного майна подружжя. До того, як банк надасть кошти клієнтові, у останнього ще немає права власності на це майно, воно виникає лише після одержання грошей.
Виникає питання щодо правового режиму грошових коштів, отриманих чоловіком. В сімейному праві вже багато років існує правило, що правовий режим майна, отриманого одним з подружжя за зобов’язаннями, залежить від тієї мети, з якою діяла ця особа. Якщо той з подружжя, який отримав майно за договором, діяв в спільних інтересах подружжя (інтересах сім’ї), то вважається, що отримане майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Таке правило закріплено в ч. 3 ст. 61 СК: якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. За такими зобов’язаннями боржниками стають як чоловік, так і жінка. Це підтверджується ч. 2 ст. 73 СК: стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї.
Якщо ж чоловік/жінка діяв лише у власних інтересах, то він і стає одноособовим власником майна. Наприклад, чоловік укладає договір займу або банківського кредиту у власних інтересах. Майно, яке він отримає, вважатиметься об’єктом права приватної власності цього чоловіка і він стає одноособовим боржником за зобов’язанням, яке виникає з цього договору.
Таким чином, відповідь на запитання щодо

Ірина ЖИЛІНКОВА отримати повну версію статті