СУЧАСНІ ПРАВОВІ ПРІОРИТЕТИ НОВЕЛІЗАЦІЇ НОТАРІАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

ВІКТОРІЯ БАРАНКОВА,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного процесу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
СУЧАСНІ ПРАВОВІ ПРІОРИТЕТИ НОВЕЛІЗАЦІЇ НОТАРІАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Обов’язок держави захищати права громадян зводиться не тільки до відновлення чи визнання порушених або оскаржених прав, але й до недопущення їх порушення чи оспорювання. Однією з найважливіших гарантій виконання цього складного завдання сьогодні є нотаріальна форма охорони та захисту прав, ефективне функціонування якої можливе лише за умови її належного унормування.
Відповідно останнім часом знов набули надзвичайної актуальності проблеми новелізації нотаріального законодавства.
Як свідчить аналіз запропонованих проектів нової редакції Закону України «Про нотаріат», всі вони мають на меті врегулювання, здебільшого, організаційних засад нотаріальної діяльності. Основні новели в них стосуються системи та компетенції нотаріальних органів (передусім, утворення єдиного нотаріату), механізму доступу до нотаріальної діяльності, оплати вчинюваних нотаріальних дій, контролю за нотаріальною діяльністю, зупинення та припинення приватної нотаріальної діяльності. Передбачаються також незначні зміни щодо деяких із загальних правил вчинення нотаріальних дій (підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб, оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні, реєстрація нотаріальних дій) та спеціальних правил (посвідчення правочину).
Але наразі настав той момент, коли слід визнати, що процес реформування нотаріату не може бути еклектичним, а має базуватися на попередній розробці концептуальних засад функціонування нотаріату в Україні. Попри це зазначені комплексні підходи не стали підґрунтям процесу унормування діяльності нотаріату в Україні.
При цьому найважливішим є те, що вирішення питання про подальшу долю нотаріату та доцільність прийняття запропонованих законопроектів можливе з урахуванням завдань та сутності нотаріату і нотаріальної діяльності, а також необхідності подальшого втілення в українському законодавстві основних засад класичної моделі нотаріату як системи превентивного позасудового захисту цивільних прав та інтересів.
Судова і нотаріальна діяльність характеризуються низкою загальних рис, наявність яких дозволяє говорити про існування своєрідної логічної й ефективної системи захисту прав і законних інтересів учасників цивільного обороту, в межах якої ніякої конкуренції чи заміни однієї ланки іншою не відбувається. Більше того, наявність інституту нотаріату сприяє значному зниженню навантаження на судову систему.
В основу характеристики нотаріату як інституту превентивного правосуддя покладене розуміння нотаріату як органу, покликаного не здійснювати судові функції, а сприяти виконанню задач правосуддя і запобігати виникненню судових спорів за допомогою попередження порушення цивільних прав і інтересів, забезпечення їхньої належної реалізації, що можна назвати превентивним захистом.
У зв’язку з цим найважливішого значення набуває питання правової регламентації процесуальних аспектів нотаріальної діяльності.

Вікторія БАРАНКОВА отримати повну версію статті