СПЕЦИФІКА ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ БОРЖНИКА ІНШОЮ ОСОБОЮ

ВАСИЛЬ КРАТ,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
СПЕЦИФІКА ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКУ БОРЖНИКА ІНШОЮ ОСОБОЮ
1. ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ
1.1. Правове регулювання підстав та правових наслідків виконання зобов’язання іншою особою здійснюється у ст. 528 Цивільного кодексу України (далі — ЦК). Системне її тлумачення дозволяє стверджувати про те, що виконання зобов’язання іншою особою може призвести до двох видів правових наслідків. Тому залежно від правових наслідків виконання іншою особою обов’язку боржника воно поділяється на те, яке відбувається:
по-перше, без набуття іншою особою прав кредитора (ч. 1 ст. 528 ЦК). У такому випадку має місце передоручення , тобто покладення боржником виконання свого обов’язку на іншу особу;
по-друге, з переходом прав кредитора до іншої особи (ч. 3 ст. 528 ЦК). За наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 528 ЦК, інша особа без згоди божника може виконати його обов’язок. Правовим засобом, який забезпечує охорону прав цієї особи, є перехід до неї прав кредитора. Такий правовий наслідок зумовлений тим, що презюмується відсутність (а) згоди боржника, на відміну від покладення виконання обов’язку, та (б) врегулювання суб’єктами (боржником та іншою особою) своїх відносин з приводу виконання обов’язку боржника.
1.2. Нетиповість негативних зобов’язань проявляється в тому, що вони виконуються постійно і не можуть виконуватися іншими особами як на підставі ч. 1 ст. 528 ЦК, так і відповідно до ч. 3 ст. 528 ЦК. Тобто сутність негативних зобов’язань полягає в тому, що предметом виконання є утримання від дій, і зобов’язання виконується протягом усього часу його існування. Наприклад, комітент може бути зобов’язаний утримуватися від укладання договору комісії з іншими особами (ч. 2 ст. 1012 ЦК) під час строку дії договору комісії.
1.3. У ст. 528 ЦК не забороняється застосування конструкції «виконання обов’язку боржника іншою особою» до виконання обов’язку, що існує як у договірних, так і в недоговірних зобов’язаннях.
Проте при виконанні іншою особою обов’язку боржника без його згоди (ч. 3 ст. 528 ЦК) по¬трібно зважати на положення ст. 515 ЦК. Адже у разі якщо зобов’язання нерозривно пов’язане з особою кредитора, то не допускається й перехід прав кредитора на підставі ч. 3 ст. 528 ЦК України. Наприклад, встановлена заборона на заміну кредитора у зобов’язанні з відшкодування шкоди, завданої смертю. Звісно, за такої ситуації інша особа позбавлена можливості виконати обов’язок боржника.
1.4. Слід звернути увагу, що законодавець не повністю послідовно використовує термінологію, і це може спричинити труднощі при тлумаченні відповідних законодавчих положень. Наприклад, «третя особа» (ст. 512 ЦК, ст. 194 Господарського кодексу України (далі — ГК)), «інша особа» (ст. 528, абз. 1 ч. 2 ст. 943 ЦК).
У доктрині треті особи відносяться до всіх інших осіб (учасників цивільного обороту, які не є сторонами первісного правовідношення), однак вони перебувають у певних відносинах з однією зі сторін первісного правовідношення. У контексті ст. 528 ЦК поняття «інша особа» має розумітися як третя особа відносно кредитора та боржника.

Василь КРАТ отримати повну версію статті