РОЗДУМИ ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ БЛАНКІВ НОТАРІАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

ВІКТОРІЯ ГОЛОБОРОДЬКО,
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цивільно-правових та господарсько-правових дисциплін Кримського юридичного інституту Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого
РОЗДУМИ ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ БЛАНКІВ НОТАРІАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ
На сьогодні спеціальні бланки нотаріальних документів (далі — бланки) є невід’ємною складовою нотаріального діловодства, на них викладаються тексти нотаріально посвідчуваних документів, і без них вже важко уявити роботу нотаріусів.
Але так було не завжди.
Використання бланків в Україні було запроваджене згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12.08.1996 № 21/5 «Про внесення доповнень до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Так, чинну на той час Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України було доповнено пунктом 2-1 такого змісту:
«2-1. Нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусами України, виконуються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок бланка, а також порядок обліку, зберігання та витрачання бланків нотаріальних документів встановлюються Міністерством юстиції за погодженням з Українською нотаріальною палатою.
Використання інших бланків або стандартних білих аркушів паперу для вчинення нотаріальних дій забороняються.
Документи, виконані не на стандартному бланку, вважаються недійсними».
На виконання цієї норми були видані накази Міністерства юстиції України від 09.10.1997 № 69/5 «Про запровадження спеціальних бланків нотаріальних документів» та від 01.07.1997 № 49/5 «Про затвердження Положення про постачання, зберігання, облік та звітність витрачання бланків нотаріальних документів». Оскільки ані радянський, ані український нотаріат не знав нічого подібного, цей крок був справжньою новелою, яка мотивувалася необхідністю підвищити рівень захисту нотаріально оформлюваних документів.
Згодом на підставі наказу Міністерства юстиції України від 29.06.1999 № 36/5 «Про здійснення заходів щодо захисту нотаріально оформлюваних документів» почав функціонувати спеціальний електронний реєстр — Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів (далі — РНБ). Наразі всі вищенаведені нормативні акти втратили чинність.
З часом змінювалися і самі бланки, і процес їх виготовлення, порядок постачання та обліку витрачання. І найболючішим є те, що їх використання позначалось на доходах громадян, їх вартість постійно необґрунтовано зростала і на початок 2014 року становить майже 12 грн.
Зараз спеціальні бланки нотаріальних документів належать до документів суворої звітності, їх опис та зразок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 812 «Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка». Використання бланків у нотаріальній діяльності регулюється ст. 34 Закону України «Про нотаріат», главою 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Трохи згадавши, «як це було», згадаємо і відомий вислів: «прогрес не стоїть на місці». Багато змін трапилось у сфері науки і техніки, збільшилась їх роль у повсякденному житті та роботі, а також у мисленні та світогляді людей. Отже, спробуємо проаналізувати: чи дійсно сьогодні бланки виконують своє призначення — надають високий рівень захисту нотаріально оформленим документам?
Так, враховуючи спеціальні елементи захисту, сам бланк практично неможливо підробити. Але шахраям і не потрібно цього робити: існує значно простіший спосіб отримати нотаріальні бланки.
Загальновідомим та офіційно зафіксованим є той факт, що офіси приватних нотаріусів та державні нотаріальні контори по всій країні стали ціллю крадіїв та грабіжників. При цьому об’єктом таких злочинів є перш за все нотаріальні бланки. Тобто запровадження бланків спричинило не стільки зменшення обсягу підроблених документів, скільки появу ще одного напряму злочинної діяльності.
Придбати викрадені бланки зовсім не складно: достатньо мати комп’ютер із доступом до мережі Інтернет. Там можна знайти багато пропозицій з різними цінами, кількістю, способами оплати та отримання і навіть «з усіма необхідними реквізитами» — печаткою та підписом нотаріуса.

Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО отримати повну версію статті