РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЗМІНА ІМЕНІ ДИТИНИ ЗА ОСТАННІМИ ЗМІНАМИ ЗАКОНОДАВСТВА

ОЛЬГА РОЗГОН,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЗМІНА ІМЕНІ ДИТИНИ ЗА ОСТАННІМИ ЗМІНАМИ ЗАКОНОДАВСТВА
Загальні положення про надання імені дитині
Згідно зі ст. 46 Закону України «Про нотаріат» та п. 20 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вправі витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості й (або) документи повинні бути подані в строк, указаний нотаріусом. Проте цей строк не може перевищувати одного місяця.
Неподання відомостей або документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови в її вчиненні. Вважаємо, що зазначені нормативні положення поширюються на будь-які документи, у тому числі ті, які посвідчують особу, з огляду на те, що за відсутності таких документів вчинення нотаріальної дії є неможливим.
Дані про фізичну особу зазначаються у відповідних документах, які посвідчують особу, зокрема в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон , дипломатичному чи службовому паспорті, посвідченні особи моряка, посвідці на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національному паспорті іноземця або документі, що його замінює, посвідченні водія, посвідченні інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідченні, виданому за місцем роботи фізичної особи, та ін. (абз. 2 п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Однак важливим тут є те, щоб із документа було чітко зрозуміло не лише ім’я фізичної особи, а в окремих випадках, і її юридична здатність до вчинення відповідного правочину. І тому посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення цивільно-правових правочинів (абз. 3 п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України) .
Ім’я неповнолітньої особи до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьками (одним із батьків) того, що ця особа є їх дитиною (абз. 4 п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Проте в одних випадках вимагається встановлення всіх індивідуальних ознак особи, в інших — лише деяких або взагалі не вимагається. З уведенням електронних (віртуальних) та новітніх комунікаційних і операційних технологій, електронних гаманців, електронних документів, з поширенням реєстраційних процедур все більшого значення набуває необхідність ідентифікації особи під час здійснення її цивільних прав.
Разом з тим ім’я, хоч і є основним, але воно не повністю відображає ідентифікаційні ознаки фізичної особи. Згідно зі ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банки зобов’язані ідентифікувати клієнтів (у тому числі фізичних осіб).
Зустрічаються випадки, коли навіть застосування всіх трьох елементів імені не може забезпечити повної індивідуалізації фізичної особи. Так, коли зареєстровано сотню осіб з однаковим ім’ям, прізвищем і по батькові та виявлено, що вони мають однакову дату народження. Тому доцільним вважаємо використання додаткових ідентифікуючих ознак, наприклад, фотографічного зображення особи, сімейного стану, дати та місця народження, податкового номера, серії та номера паспорта тощо.
Право на ім’я є особистим немайновим правом і включає в себе:

Ольга РОЗГОН отримати повну версію статті