РЕНТА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

АЛЛА КАЛЬНІЧЕНКО,
юрист журналу «Землевпорядний вісник»
РЕНТА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Договір ренти земельної ділянки сьогодні в Україні, на жаль, застосовується не так широко, як, наприклад, договір купівлі-продажу, договір довічного утримання та договір дарування, однак є дуже цікавим і має певні особливості. Чому так сталося?
Пригадаємо, що відповідно до ст. 731 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.
Відносини при укладанні договору ренти регулюються, передусім, ЦК України (глава 56) та Земельним кодексом України (далі — ЗК Украї¬ни) (статті 28, 81, 82, 83, 210).
Об’єктом ренти може бути будь-яке майно, в тому числі й земельна ділянка.
Якщо предметом договору ренти є земельна ділянка, то землевласник (одержувач ренти) передає свою земельну ділянку у власність громадянину або юридичній особі (платнику ренти), а взамін на весь період дії договору отримує рент¬ну плату. Така рента плата може виплачуватися у грошовій формі або шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, тобто сторони такого договору самі вирішують як розмір такої плати, так і її форму. Таким чином, власник земельної ділянки гарантовано отримуватиме дохід та певні пільги від платника ренти на весь період дії договору.
Договором ренти може бути встановлений обов’язок виплачувати ренту безстроково (безстрокова рента) або протягом певного строку.
Сторони договору ренти
Сторонами у договорі ренти, в тому числі ренти земельної ділянки, можуть бути фізичні або юридичні особи. Договір ренти земельної ділянки укладається в письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією.
Якщо договором ренти земельної ділянки встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платникові ренти за плату, то до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, а якщо майно передається без¬оплатно — положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти. Крім того, якщо договором ренти земельної ділянки, одержувачем ренти за яким є фізична особа, встановлена довічна виплата ренти, то до такого договору застосовуються загальні положення про договір довічного утримання, якщо це не суперечить суті договору ренти.
Момент набуття у власність земельної ділянки за договором ренти
Особливістю ренти земельної ділянки є необхідність виконання вимог статей 125 та 126 ЗК України, за якими право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації. У цьому випадку до кінця 2012 року нотаріус, посвідчуючи договір ренти, робить відмітку на державному акті одержувача ренти про перехід права власності на земельну ділянку до платника ренти. Таку ж відмітку мають зробити і територіальні органи земельних ресурсів. Тільки після внесення відомостей територіальними органами земельних ресурсів про перехід права власності від одержувача ренти до платника ренти та проставляння відповідної відмітки у державному акті на право власності на земельну ділянку платник ренти стає власником такої ділянки.
З 1 січня 2013 року зміниться порядок набуття у власність земельних ділянок, а саме: після укладання та нотаріального посвідчення договору ренти платник ренти має звернутися до Державної реєстраційної служби Міністерства юстиції та зареєструвати своє право власності. Тільки після реєстрації цього права платник ренти стає власником земельної ділянки.
Платність або безоплатність передачі земельної ділянки за договором ренти

Алла КАЛЬНІЧЕНКО отримати повну версію статті