ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НОТАРІУСІВ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Катерина ЧИЖМАРЬ,
канд. юрид. наук, директор Департаменту нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об’єднань
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НОТАРІУСІВ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Питання вдосконалення системи підвищення кваліфікації в Україні є одним з основних напрямків реформування держави, яке здійснюється з урахуванням міжнародного досвіду та відповідно до чітко визначених стандартів, адаптованих до європейських.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. № 158 р було схвалено Концепцію розвитку системи підвищення кваліфікації працівників на період до 2010 року. Відповідні закони, нормативно-правові акти, прийняті компетентними органами, в тому числі Кабінетом Міністрів України, Міністерством юстиції України, спрямовувались на реалізацію цієї Концепції та адаптовувались до неї. Мається на увазі, насамперед, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій», Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку організації Міністерством юстиції України підвищення кваліфікації працівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» тощо.
З метою виконання державного замовлення на підвищення кваліфікації на базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції проводиться навчання з різними категоріями слухачів, у тому числі нотаріусами, консультантами державних нотаріальних контор.
Ефективність роботи нотаріату як системи органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, значною мірою залежить від підбору кадрів, які не тільки фахово, але й світоглядно підготовлені до професійно-компетентної, творчої роботи. Адже недостатній рівень професійних знань, практичних умінь та навичок державних та приватних нотаріусів, державних нотаріусів архівів, інших посадових осіб, які вповноважені вчиняти нотаріальні дії, а також осіб, які забезпечують нотаріальну діяльність (консультантів, помічників), лише частково компенсується шляхом навчання в закладах системи підвищення кваліфікації. Хоча необхідно врахувати і наявну протягом останніх років позитивну динаміку зазначених вище осіб, які підвищили свою кваліфікацію за різними формами навчання.
Згідно з діючим законодавством України підвищення кваліфікації – це навчання з метою оновлення та розвитку вмінь і знань, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності. Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 04.03.2008 р. № 332/5 «Про затвердження Порядку організації Міністерством юстиції України підвищення кваліфікації працівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади», зареєстрованого в Мін’юсті України 05.03.2008 р. за № 170/14861, необхідність кваліфікованого підходу та швидкого реагування на динамічні зміни в законодавстві вимагає формування такої системи підвищення професійного рівня кадрів, яка здатна забезпечити підвищення їх правової культури та готовності до компетентної участі в забезпеченні своєї професійної діяльності.
Змушені констатувати, що на сьогоднішній день, хоча й спостерігається позитивна динаміка, не існує комплексного підходу до вирішення питання підвищення кваліфікації осіб, які вже нині працюють у системі нотаріату. Більше того, у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» дана проблема потребує як теоретичного, так і практичного вдосконалення.
Підвищення кваліфікації осіб, що здійснюють та забезпечують нотаріальну діяльність, відбувається у таких формах:
1. Навчання за відповідними програмами при Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців органів юстиції при Міністерстві юстиції України. Так, згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2008 р. № 2152/5 «Про затвердження Порядку підвищення рівня кваліфікації приватних нотаріусів із спадкового права» на виконання вимог статей 5 і 34 Закону України «Про нотаріат» та п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 01.10.2008 р. «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат», пройшли підвищення кваліфікації всі приватні нотаріуси, які мають стаж нотаріальної діяльності менш ніж 10 років по вчиненню нотаріальних дій, пов’язаних із ужиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя та користування Спадковим реєстром.
2. Підвищення кваліфікації за програмами самоосвіти.
3. Навчання за програмами короткотермінових семінарів, що організовуються Міністерством юстиції України, Українською нотаріальною палатою та Головними управліннями юстиції й відділеннями Української нотаріальної палати на місцях (термін проведення таких семінарів становить до 5 днів згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 04.03.2008 р. № 332/5). Зауважимо, що менш ніж за два роки Українською нотаріальною палатою спільно з Міністерством юстиції України організовано та проведено 16 всеукраїнських конференцій-семінарів. На вивчення виносились теми: «Проблеми нотаріальної практики з питань набуття та припинення прав на нерухоме майно»; «Правові аспекти застосування заставних правовідносин у нотаріальному провадженні»; «Іпотека як засіб забезпечення зобов’язань»; «Спадкове право в нотаріальній практиці»; «Земельні правовідносини в нотаріальній практиці»; «Майнові права та обов’язки подружжя в нотаріальній практиці» та ін.
Крім того, з метою залучення до підвищення кваліфікації якомога більшої кількості нотаріусів Українською нотаріальною палатою спільно з Міністерством юстиції України запроваджено практику проведення семінарів у окремих регіонах.
Тематика всіх семінарів визначається за бажанням нотаріусів у результаті проведеного анкетування нотаріусів за результатами анкетування нотаріусів.
Поряд із проведенням семінарів для нотаріусів в Україні, Українською нотаріальною палатою разом з Міністерством юстиції України організовуються стажування українських нотаріусів за кордоном. Це дає змогу ознайомитись з міжнародними тенденціями розширення повноважень нотаріуса, з практичними питаннями міжнародного обігу нотаріальних документів, обмінятися з нотаріусами інших країн досвідом у таких сферах, як нотаріальні тарифи, підвищення кваліфікації, управління конторою.
4. Навчання за програмами постійно діючих семінарів, які організовуються територіальними управліннями юстиції.
5. Стажування на базі методичних кабінетів, створених або при Головних управліннях юстиції, або при державних нотаріальних конторах.
6. Навчання в започаткованому Українською нотаріальною палатою проекті за програмою «Школа молодого нотаріуса».
Програма курсу включає в себе розділи й теми щодо питань нотаріального процесу та нотаріальної практики, психологічних аспектів діяльності нотаріуса, професійної та правової культури нотаріуса, організаційних питань роботи нотаріуса, а також цивільного судочинства.
Курс розрахований на нотаріусів з невеликим досвідом роботи, консультантів державних нотаріальних контор, помічників приватних нотаріусів, стажистів, а також осіб, які пройшли стажування, але не склали кваліфікаційний іспит і бажають працювати в нотаріаті, та складає 48 академічних годин, що відповідно становить 6 (шість) календарних днів.
Лекторами виступають науковці-викладачі та висококваліфіковані практикуючі нотаріуси з багатолітнім стажем нотаріальної практики.
Для кращого засвоєння матеріалу, отриманого під час лекцій, учасникам надаються методичні рекомендації на паперових та електронних носіях.
Після закінчення курсу кожен слухач отримує свідоцтво про проходження навчання за програмою «Молодий нотаріус». На жаль, спостерігається низька активність потенційних слухачів, незважаючи на достатню поінформованість і доступність інформації щодо часу, місця, програми курсу тощо.
Підвищення кваліфікації нотаріусів здійснюється на принципах доступності, поєднання теорії й практики, диференціації та системності. Разом з тим слід зауважити, що підвищення кваліфікації не повною мірою відповідає принципу безперервного навчання. Адже нотаріус, у першу чергу як юрист, зобов’язаний постійно підвищувати свій професійний рівень, що передбачено вимогами ст. 5 Закону України «Про нотаріат». З прийняттям змін до Закону України «Про нотаріат» підвищено мотивації нотаріусів щодо підвищення свого фахового рівня, оскільки це віднесено до обов’язку нотаріуса.
Дійсно, нотаріус повинен вчитися все життя, а не просто, отримавши певні знання у вищому навчальному закладі, на цьому зупинитися. Він зобов’язаний добре володіти і національним законодавством, і нормами міжнародного приватного та публічного права, а також уміти правильно їх застосовувати. У даному випадку значно зростає роль моніторингу системи підвищення кваліфікації, який повинен бути зорієнтованим на аналіз не тільки кількісних, але насамперед якісних показників.
Потребує вдосконалення система підсумкового контролю, який проводиться з метою оцінки результатів навчання. Так, при Міністерстві юстиції України цей контроль здійснюється шляхом складання заліку або підготовки реферату. Після закінчення курсу навчання за програмою «Школа молодого нотаріуса» особи, які проходили навчання, складають тести, а особи, які проходили стажування на базі методичних кабінетів при управліннях юстиції чи відповідних нотаріальних конторах, отримують висновок керівника стажування про проходження стажування.
На нашу думку, потребує вдосконалення робота щодо методичного забезпечення підвищення кваліфікації та збільшення кількості викладачів, тренерів для реалізації навчальних програм. Недосконалим є програмне забезпечення та якість навчальних програм підвищення кваліфікації. Також необхідно розробити та запровадити дієві механізми вивчення потреб осіб, що здійснюють та забезпечують нотаріальну діяльність у підвищенні кваліфікації, переглянути підходи у визначенні видів та термінів підвищення кваліфікації, посилити методичну підтримку, сформувати зміст навчальних програм, виходячи із цільового спрямування, досвіду діяльності, індивідуальних інтересів і потреб.

отримати повну версію статті