ПРОДАЖ ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ В ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ СТАТТЕЮ 38 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ІПОТЕКУ»

НАТАЛІЯ НАЧИНКІНА,
приватний нотаріус Сімферопольського районного нотаріального округу
ПРОДАЖ ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ В ПОРЯДКУ, ВСТАНОВЛЕНОМУ СТАТТЕЮ 38 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ІПОТЕКУ»
Не дивлячись на зниження в Україні темпів іпотечного кредитування, тема звернення стягнення на предмет іпотеки залишається й досі актуальною. Величезна кількість проблемних кредитів у портфелях банків активізувала роботу служб, що займаються питаннями проблемної заборгованості. Недосконалість законодавства примушує кредиторів частіше звертатися за захистом своїх прав до суду, але ж і до деяких нотаріальних процедур довіра ще не втрачена.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у іпотекодержателя в разі невиконання або неналежного виконання боржником
основного зобов’язання. З огляду на те, що іпотека є окремим видом застави, регулювання якої здійснюється Цивільним кодексом України (далі — ЦК України), слід також звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. Диспозитивність норми ЦК України припускає встановлення сторонами в іпотечному договорі й інших підстав виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки, відмінних від тих, що встановлені законом.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку». Ці підстави не пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням боржником зобов’язання, забезпеченого іпотекою. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом, або при ліквідації юридичної особи — іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основ¬ного зобов’язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. У разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки. Закон дозволяє іпотекодержателю скористатися цими правами також у разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки.
Крім того, в ч. 2 ст. 592 ЦК України встановлено, що заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена — звернути стягнення на предмет застави:

Наталья НАЧИНКИНА отримати повну версію статті