ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОТАРІУСАМИ ПРИПИНЕННЯ ІНШИХ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ОБТЯЖЕНЬ ТАКИХ ПРАВ

ОЛЕНА САМОЩЕНКО,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НОТАРІУСАМИ ПРИПИНЕННЯ ІНШИХ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ОБТЯЖЕНЬ ТАКИХ ПРАВ
З першого січня 2013 року вступив в дію Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон), згідно з яким нотаріуси як спеціальні суб’єкти здійснюють функції державних реєстраторів.
За час дії реєстру речових прав на нерухоме майно у нотаріусів виникло безліч питань як технічного, так і теоретичного характеру. Але особливо дискусійним є таке: чи має право нотаріус здійснювати державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі — ДРРП).
Відповідно до ст. 9 Закону нотаріус як спеціальний суб’єкт здійснює функції державного реєстратора, крім ведення реєстраційних справ щодо об’єктів нерухомого майна (п. 4 ч. 2 ст. 9 Закону) та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 Закону (п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону).
Стаття 2 Закону визначає поняття «державної реєстрації» так: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно — офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, коли йде мова про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, це стосується як виникнення, так і припинення прав та обтяжень на нерухоме майно. Нотаріус має право проводити державну реєстрацію прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) одночасно з вчиненням такої дії. На жаль, логічна конструкція Закону та підзаконних нормативних актів не дуже вдала, можливо, це пов’язано з тим, що повноваження нотаріуса як державного реєстратора були внесені вже після прийняття основних положень. Якщо проаналізувати норми законодавчих актів, що стосуються повноважень нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно, то в кожному акті є статті або пункти, в яких прямо або побічно підтверджується можливість здійснення нотаріусом державної реєстрації припинення інших речових прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав.
Так, в постанові Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі — постанова № 703) зазначається, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, яким вчинено таку дію (пункт 4 частини 1 статті 16 Закону).
Пунктом 41 постанови № 703 передбачено обов’язок нотаріуса у день прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надіслати власникові нерухомого майна чи правонабувачеві нерухомого майна письмове повідомлення про проведення державної реєстрації припинення речового права на нерухоме майно, відмінного від права власності.
Відповідно до п. 32 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» під час проведення державної реєстрації припинення права власності, інших речових прав на нерухоме майно або обтяжень таких прав державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назву нотаріального округу.
Таким чином, законодавство не містить заборони щодо державної реєстрації припинення інших речових прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав нотаріусами за умови вчинення нотаріусом нотаріальної дії з відповідним нерухомим майном. Цей висновок підтверджується листом Міністерства юстиції України від 26.04.2013 № 13.1-32/322.
На цей час у регіонах склалась різна практика застосування норм законодавства з цього питання.

Олена Самощенко отримати повну версію статті