ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОЧИНІВ ІЗ ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

У системі об’єктів цивільних прав гроші та валютні цінності завжди посідали особливе місце. Після набуття чинності новим Цивільним кодексом України (надалі за текстом – ЦК України), поштовх для нових наукових роздумів із цього приводу дав вітчизняний законодавець, який услід за російськими колегами (ст. 128 Цивільного кодексу Російської Федерації (надалі за текстом – ЦК РФ)) чітко і недвозначно вказав на віднесення грошей і цінних паперів до речей . Так ст. 177 ЦК України, в якій перелічені види об’єктів цивільних прав, містить правило, за яким об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери. Застосування такої законодавчої конструкції викликало в літературі певну дискусію та критичне ставлення з боку науковців. Зокрема звертається увага на припущену у вказаних правових нормах методологічну помилку. Гроші не є річчю як такою, вони не мають власної споживчої вартості, а є лише мірою вартості інших речей . Використання грошей здійснюється лише у відносинах обміну на щось інше. Тому певні властивості речей як об’єктів цивільних прав при проекції на гроші даватимуть зовсім інший результат. В аспекті загальноприйнятої в цивільному праві класифікації речей, яка міститься і в ЦК України, гроші можуть розглядатися як речі споживні, подільні та родові. Якщо споживанням речі є використання її природних властивостей за призначенням, то щодо грошей логічно вести мову лише про використання їхніх соціально-економічних функцій. Подільність речей на гроші поширюється лише умовно, оскільки фізичний поділ грошей є неможливим, а операцію розміну грошей як за порядком вчинення, так і за змістом, прирівняти до подільності ніяк не можна. Неоднозначним бачиться і поширення на гроші правового режиму родових та індивідуально-визначених речей. Крім того, проблемним видається застосування правового режиму речей до безготівкових грошових коштів та електронних грошей . Однак принциповою вбачається різниця не в правовому режимі речей та грошей, а в їхній обіготоздатності. Економічні властивості грошей не дозволяють їм бути предметом більшості цивільно-правових правочинів, чого не можна сказати про речі. Гроші не можна купити, оскільки вони не задовольняють природних потреб людини . Звичайно, не слід заперечувати, що гроші можуть бути предметом окремих правочинів на кшталт звичайних речей (дарування, застава грошей тощо), однак функція грошей як засобу платежу використовується набагато частіше, ніж їхня роль як різновиду речей.
Отже при тлумаченні закріпленої в цивільному законодавстві системи об’єктів цивільних прав слід мати на увазі, що гроші не є речами в класичному, традиційному розумінні, тому правовий режим речей може поширюватися на гроші лише з певними застереженнями. Очевидно, що

отримати повну версію статті