Правова відповідальність нотаріуса. Як нотаріусу не потрапити до суду.

Ольга ПРОСЯНЮК,
партнер, керівник судового департаменту Адвокатського об’єднання «АКТІО»
ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НОТАРІУСА.
ЯК НОТАРІУСУ НЕ ПОТРАПИТИ ДО СУДУ
Прийнято вважати, і так вчать студентів-правників ще з першого курсу, що юрист — це професія елітарна. Щоб стати на дорогу успіху у цій професії, слід здобути не тільки вищу юридичну освіту, але й пройти низку стажувань та здолати ті чи інші кваліфікаційні іспити.
Проте здобуття статусу адвоката, нотаріуса чи судді відкриває для юриста не тільки можливості кар’єрного росту, але й покладає на нього численні обов’язки, передбачені чинним законодавством.
Обов’язки нотаріуса
Так, ст. 5 Закону України «Про нотаріат» вiд 02.09.1993 р. № 3425-XII зобов’язує нотаріуса здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до закону і принесеної присяги; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу відповідних органів Міністерства юстиції України при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених законом, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов’язки, передбачені законом.
Конкретизація обов’язків нотаріуса та порядку їх виконання передбачена у підзаконних актах Міністерства юстиції України, зокрема в Наказі Мін’юсту «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 р. № 20/5 (далі — Інструкція). Серед іншого Інструкцією визначено порядок встановлення особи учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій; порядок визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть участь у правочині, що нотаріально посвідчується; порядок підписання правочинів, заяв чи інших документів; порядок перевірки справжності підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, тощо.
Окрім визначення порядку здійснення нотаріальної діяльності як такого, Інструкція передбачає низку категоричних заборон. Так, відповідно до абз. 1 п. 21 Інструкції нотаріус не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я і від імені працівників даної нотаріальної контори та працівників, що перебувають у трудових відносинах з нотаріусом. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються будь-якими іншими нотаріусами чи посадовими особами будь-якого органу місцевого самоврядування в межах його компетенції.
Згідно з абз. 1 п. 22 Інструкції нотаріус не має права приймати для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші не застережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.
Види юридичної відповідальності,
до якої притягається нотаріус

Ольга ПРОСЯНЮК отримати повну версію статті