ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНІВ, ПРЕДМЕТОМ ЯКИХ Є ГРОШІ ТА ІНШІ ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ, ЮВЕЛІРНІ ТА ІНШІ ВИРОБИ З ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ ТА ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ

ЮРІЙ КОЗЬЯКОВ,
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, член Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України
ПОСВІДЧЕННЯ ПРАВОЧИНІВ, ПРЕДМЕТОМ ЯКИХ Є ГРОШІ ТА ІНШІ ВАЛЮТНІ ЦІННОСТІ, ЮВЕЛІРНІ ТА ІНШІ ВИРОБИ З ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ ТА ДОРОГОЦІННОГО КАМІННЯ
Що вважається валютними цінностями, дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням?
Нагадаємо, що відповідно до ст. 193 ЦК види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом, зокрема Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 17, ст. 184), в якому під валютними цінностями розуміється:
• валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;
• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
• іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;
• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
• банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.
Дорогоцінними металами, як зазначено в Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», вважаються золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо), а дорогоцінним камінням — природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації в Державній пробірній службі відбитків іменників — спеціальних знаків, що засвідчують виготовлювачів ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.10.2001 № 466, виробами з дорогоцінного металу вважаються будь-які ювелірні та побутові вироби, виготовлені із сплавів дорогоцінних металів — золота, срібла, платини, паладію.
Для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів (п. 21 ст. 1 вищевказаного Закону) в Україні встановлено такі проби:
• платина — 900 (дев’ятисота), 950 (дев’ятсот п’ятдесята);
• золото — 375 (триста сімдесят п’ята), 500 (п’ятисота), 585 (п’ятсот вісімдесят п’ята), 750 (сімсот п’ятдесята), 958 (дев’ятсот п’ятдесят восьма), 999 (дев’ятсот дев’яносто дев’ята);
• срібло — 800 (восьмисота), 830 (вісімсот тридцята), 875 (вісімсот сімдесят п’ята), 925 (дев’ятсот двадцять п’ята), 960 (дев’ятсот шістдесята);
• паладій — 500 (п’ятисота), 850 (вісімсот п’ятдесята);
Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п’ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п’ятдесятої) проби з відбитком державного пробірного клейма.
Що означає термін «державне пробірне клеймо»?

Юрій КОЗЬЯКОВ отримати повну версію статті