ПОСВІДЧЕННЯ ЗГОДИ ІНШОГО З ПОДРУЖЖЯ НА ВЧИНЕННЯ ПРАВОЧИНІВ ЧИ ЗАСВІДЧЕННЯ СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСУ НА ЗГОДІ

При вчиненні такої нотаріальної дії, як посвідчення згоди подружжя, потрібно з’ясувати саму природу походження цього терміну та принцип його застосування. Словник української мови дає таке визначення: Згода и, ж. 1. Позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь. У Цивільному кодексі України (далі — ЦК) поняття «згода» використовується в різних правових правовідносинах: це розпорядження часткою у спільній власності, у правовідносинах дітей з їх батьками стосовно розпорядження майном, авторські права тощо. Згода подружжя на вчинення правочину іншим з подружжя — це найбільш дискусійне питання між правниками та практикуючими нотаріусами.
Розглянемо особливості вчинення такої нотаріальної дії. Відповідно до ст. 369 ЦК України згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути викладена письмово і нотаріально посвідчена.
ЦК вимагає посвідчення згоди, а відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують тільки правочини. Але вказана норма визначає правовідносини не тільки між подружжям, а й між іншими учасниками спільної сумісної власності.

Ігор НАЯВКО отримати повну версію статті