ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ ВІДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА, ЩО Є ОБ’ЄКТОМ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
ВЛАДИСЛАВА КУЦ,
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ ВІДЧУЖЕННЯ НЕРУХОМОГО МАЙНА, ЩО Є ОБ’ЄКТОМ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Питання відчуження нерухомого майна, що є об’єктом культурної спадщини, регулюється нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-III [1], Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.03.1992 р. № 2171-XII [2].
Об’єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України наказом відповідного Міністерства або постановою Кабінету Міністрів України та мають власний охоронний номер. З цього моменту вони називаються пам’ятками культурної спадщини.
Нотаріус може дізнатися з правовстановлювального документа про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини. Проте трапляються випадки, коли нерухомість набута задовго до того, як відповідне Міністерство видасть наказ про внесення такого нерухомого майна до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У випадку якщо у правовстановлювальному документі відсутня потрібна інформація, нотаріусу подаються додаткові документи, які містять дані про належність нерухомості до пам’яток культурної спадщини.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі — Закон) центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини забезпечує публікацію Державного реєстру нерухомих пам’яток України та внесених до нього змін у спеціалізованому періодичному виданні. Проте, на жаль, на сьогодні ця норма не виконується. Тому опубліковані в будь-яких джерелах (в тому числі й на інтернет-сторінках) списки пам’яток культурної спадщини не є офіційними і остаточними. За офіційною інформацією слід звертатися безпосередньо до Міністерства культури України.
Об’єкти культурної спадщини можуть перебувати в різних формах власності, в тому числі у приватній. Об’єкти культурної спадщини, що є пам’ятками (за винятком пам’яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України), можуть бути відчужені, а також передані власником у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини (ст. 18 Закону). Якщо відчужується пам’ятка місцевого значення,
Увага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!