ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

ОКСАНА КРИВОРУЧКО,
приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області
ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв’язку з передачею її у користування та володіння, врегульовані Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України (далі — ЗК України). Усі питання, що пов’язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також державних підприємств, установ і організацій, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються Законом України «Про оренду землі» з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, здійснюються на договірних засадах. Цим Законом установлено, що оренда землі — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких пере­бувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.
Орендодавцями земельних ділянок, що пере­бувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що пере­бувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Орендарями земельних ділянок можуть бути:
• районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;
• сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;
• громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та організації, а також іноземні держави.
У цілому чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо того, хто може бути орендарем земельної ділянки. Проте в деяких випадках певні обмеження все ж таки існують, зокрема у випадку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Зверніть увагу!
Виходячи з положень ч. 3 ст. 22 ЗК України, орендарями на земельних ділянках з цільовим призначенням:
• для ведення особистого селянського госпо­дарства, садівництва, городництва, сіно­косіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва є громадяни;
• для ведення товарного сільськогосподарського виробництва — сільськогосподарські підприємства;
• для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства — сільськогосподарські науково-дослідні установи та навчальні заклади, сільські професійно-технічні училища та загальноосвітні школи;
• для ведення підсобного сільського господарства — несільськогосподарські підприємства, установи та організації, релігійні організації та об’єднання громадян;
• для розміщення власної інфраструктури — оптові ринки сільськогосподарської продукції.
Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.
Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.

ОКСАНА КРИВОРУЧКО отримати повну версію статті