ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ: ДЕЯКІ ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ

ГАЛИНА ПОДГОРНА,
приватний нотаріус Краснодонського міського нотаріального округу Луганської області
ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ: ДЕЯКІ ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про заставу» і ст. 55 Закону України «Про нотаріат» договір застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, повинен бути нотаріально посвідчений на підставі документів, які підтверджують право власності на майно, що заставляється. У разі застави майбутнього майна нотаріусу надаються документи, котрі підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.
Відповідно до підпункту 5.4 пункту 5 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі — Порядок вчинення нотаріальних дій) при посвідченні договору застави нотаріус має встановити, чи належить предмет застави до майна, яке може передаватися в забезпечення виконання зобов’язання.
Предметом застави може стати будь-яке майно (зокрема, транспортний засіб), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення, у тому числі майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (ст. 576 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), ст. 4 Закону України «Про заставу»).
У більшості випадків документом, який надається нотаріусу для підтвердження права власності на транспортний засіб, є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Однак не завжди таке свідоцтво видається особі, яка вже набула право власності. Так, згідно з підпунктами 7 і 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі за текстом цього Порядку іменуються власниками) зобов’язані зареєструвати транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання (одержання). Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.
Таким чином, наявність свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не завжди є доказом набуття на нього права власності. Наприклад, п. 10 Правил торгівлі у розстрочку фізичним особам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 року № 383, встановлює, що під час продажу транспортних засобів у розстрочку суб’єкт господарювання робить позначку «розстрочка» у довідці-рахунку або в акті приймання-передачі, що видається заводом-виробником покупцеві. Такі транспортні засоби не підлягають відчуженню, про що в свідоцтві про їх реєстрацію робиться позначка «відчуження заборонено», а також не знімаються з обліку в органах Державтоінспекції до пред’явлення покупцем договору купівлі-продажу з відміткою суб’єкта господарювання про проведення розрахунку в повному обсязі. При цьому право власності на товари, передані у розпорядження покупця, переходить до нього лише після проведення кінцевого розрахунку, в той час як передача покупцеві здійснюється за умови внесення першого внеску, розмір якого визначається договором купівлі-продажу.
Якщо транспортний засіб набувався за договором купівлі-продажу, нотаріусу при посвідченні договору застави, крім свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, необхідно витребувати і такий договір, щоб встановити умови та момент набуття права власності.
На практиці зустрічаються різні варіанти, наприклад, право власності може наступати з моменту отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або з моменту сплати першого внеску (це повинно підтверджуватись відповідним платіжним документом), або з моменту підписання акта прийому-передачі (необхідно також витребувати такий акт). Тобто якщо з наданих документів випливає, що транспортний засіб вже належить заставодавцю на праві власності, то він може бути предметом договору застави.

Галина Подгорна отримати повну версію статті