ПОРЯДОК НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНІЙ ПОДАТКОВІЙ СЛУЖБІ В МЕЖАХ ВИМОГ СТ. 8 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НОТАРІАТ»

ОЛЬГА ДЯЧУК,
приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу
ПОРЯДОК НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНІЙ ПОДАТКОВІЙ СЛУЖБІ В МЕЖАХ ВИМОГ СТ. 8 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НОТАРІАТ»
Згідно з п. 172.4 ст. 172 Податкового кодексу України (далі — ПК) під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Згідно з п. 173.4 ст. 173 при відчуженні об’єктів рухомого майна нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку, в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Відповідно до п. 174.4 ст. 174 нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Слід звернути увагу на те, що у всіх наведених вище статтях ідеться про інформацію, а не сам податковий розрахунок, а також на те, що інформація має подаватися в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Що стосується порядку, передбаченого цим розділом, тобто розділом ІV ПК «Податок на доходи фізичних осіб», то порядок подання податкового розрахунку передбачений ст. 176 і розповсюджується на платників податків та податкових агентів:
«176.1. Платники податку зобов’язані…
176.2. Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається».
Виходячи із зазначених норм ст.176 ПК, такий розрахунок є податковою звітністю, що повністю відповідає нормам, визначеним у гл. 2 «Податкова звітність», а саме:
п. 46.1 ст. 46: «Податкова декларація, розрахунок (далі — податкова декларація) — документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку»;
та ст. 47 «Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності»:
«47.1. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:
47.1.1. юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;
47.1.2. фізичні особи — платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;
47.1.3. податкові агенти».
Серед переліку осіб немає такої особи, як нотаріус, у зв’язку з виконанням ним обов’язків власне нотаріуса, передбачених Законом України «Про нотаріат». ПК не пов’язує статус податкового агента безпосередньо з незалежною професійною діяльністю.
Згідно з ПК податковий агент — це ситуативний статус, який залежить від сукупності всіх складових ознак, що перелічені як у визначенні терміна «податковий агент», так і в окремій нормі ПК, закріпленій п. 18.1 ст. 18: податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов’язок з (1) обчислення, (2) утримання з доходів, що (3) нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та (4) перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Серед функцій, які виконує нотаріус при посвідченні договорів, про які йдеться вище, нотаріус не виконує жодної із перелічених, не кажучи вже по їх сукупність. Чого й не має права робити, оскільки саме цими статтями передбачено, хто є платником, і саме платник зобов’язаний самостійно визначити і сплатити податок та надати нотаріусу документ про його сплату.
Нотаріус приймає документ і посвідчує договір, податок сплачений своєчасно до посвідчення договору.
Щодо повноти чи неповноти, правильності обчислення і т. ін. стосовно цього податку, то нотаріус не тільки не може, але й не має права здійснювати контроль. Функції, що стосуються контролю згаданих параметрів сплаченого податку, ПК віднесені до компетенції податкової служби, про що і йдеться в ПК, а саме пунктах 41.1, 41.4 ст. 41: «Контролюючими органами є:

Ольга ДЯЧУК отримати повну версію статті