Поділ спадкового майна

РАЗДЕЛ НАСЛЕДСТВЕННОГО ИМУЩЕСТВА
Розглянуто суттєві ознаки і практичні особливості укладання договору розподілу спадкового майна.
Ключові слова: спадкоємці, рухоме майно, нерухоме майно, частки, виділ у натурі спадкового майна, свідоцтво про право на спадщину, транспортні засоби.
Рассмотрены существенные характеристики и практические особенности договора раздела наследственного имущества.
Ключевые слова: наследники, движимое имущество, недвижимое имущество, доли, выдел в натуре наследственного имущества, свидетельство о праве на наследство, транспортные средства.
Поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. У разі недосягнення згоди поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, належних кожному зі спадкоємців за законом або за заповітом.
Взагалі проблематикою спадкового майна займалися такі вчені, як С. Фурса, В. Серебровський, В. Синиченко, Я. Ковальчук.
Метою нашого дослідження є виявлення суттєвих ознак і практичних особливостей укладання договору розподілу спадкового майна.
Поділ спадкового майна оформляється договором спадкоємців, а за відсутності згоди спадкоємців вирішується в судовому порядку.
Предметом договору про поділ спадкового майна є реальні частки спадкоємців у спадковому майні. При цьому допускається грошова компенсація, якщо вартість майна різна.
Розмір часток у спадщині кожного зі спадкоємців за законом визнається рівним, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Спадкоємці за законом мають ділити спадщину в рівних частках [1, с. 396].
Сторони договору про поділ спадкового майна — спадкоємці.
Законом передбачено право членів сім’ї, які за життя спадкодавця перебували на його утриманні, на обов’язкову частку в спадщині. За Цивільним кодексом України [2] право на обов’язкову частку в спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Ці особи спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Розмір такої частки у спадщині має розраховуватись шляхом розподілу спадщини між спадкоємцями за заповітом та спадкоємцями, що мають право на обов’язкову частку спадщини.
Підстави для укладення договору
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме — то місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна. Право спадкоємців на спадкове майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину (за законом чи за заповітом), яке видається державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них окремо з визначенням імені та часток у спадщині. Таке правило діє в разі, коли спадщину на нерухоме майно прийняло декілька спадкоємців, а свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст. 67
Закону України «Про нотаріат» [3]). Виходячи з позицій охорони прав спадкоємців, нотаріус у разі, коли свідоцтво про право на спадщину видається не всім спадкоємцям і не на все спадкове майно, зобов’язаний у тексті свідоцтва зазначити, яка частка спадщини залишається відкритою.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов’язковий порядок для спадкоємця звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, якщо в складі спадкового майна є нерухоме майно. При видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно на підставі п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [4] нотаріус зобов’язаний вчинити кілька нотаріально-процесуальних дій: перевірити на підставі правовстановлювальних документів належність спадкодавцеві нерухомого майна та проведення реєстрації права власності в електронному реєстрі права власності на нерухоме майно. Нотаріус також вимагає витяг із реєстру прав власності на нерухоме майно (крім земельної ділянки).
Стаття 1278 ЦК України підкреслює, що поділ спадщини на рівні частки превалює над іншими способами поділу, але лише в тому разі, коли заповідач чітко не визначив своєї волі в заповіті. Такі випадки можуть мати місце в разі посвідчення секретних заповітів.
Якщо хтось зі спадкоємців не прийме спадщину, його частка переходить до інших спадкоємців, закликаних до спадкування, і ділиться між ними порівну [1, с. 396].
Виділ частки в натурі
Оскільки в разі закликання декількох спадкоємців до спадкування у них виникатиме право спільної часткової власності на все майно, що входить до складу спадщини, крім випадків натуральних заповітів, вони користуються правом на виділ його частки в натурі [5, с. 857].
Кожен зі спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. Однак лише певні спадкоємці мають переважне право на виділ їм у натурі окремого спадкового майна.
Переважне право на виділ у натурі
По-перше, це стосується спадкування предметів звичайної обстановки та вжитку.
По-друге, необхідно визначити частку того з подружжя, хто пережив іншого, у спільно нажитому майні, оскільки на цю частку спадщина взагалі не відкривається. При цьому слід враховувати можливість переходу від законного правового режиму майна подружжя (спільної сумісної власності) до договірного, при якому подружжя має можливість установити певний (у цілому або у частці) режим роздільної або спільної часткової власності.
По-третє, спадкоємці, які були співвласниками майна зі спадкодавцем, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі їхньої частки майна у спадщині. Такий виділ не може порушувати інтересів інших спадкоємців [1, с. 397].
Внесення змін до свідоцтва
про право на спадщину
На майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Однак законодавець на підставі
ст. 1300 ЦК України після спливу строку на прийняття спадщини та проведення її розподілу в натурі між спадкоємцями, встановлює право для останніх на внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.
Спадкоємці, які отримали свідоцтво про право на спадщину, можуть звернутися в добровільному порядку з письмовою заявою до нотаріуса про перерозподіл спадщини між ними та зменшення їхньої частки в спадковому майні, у зв’язку з появою інших спадкоємців. У цьому разі на підставі

Ольга РОЗГОН отримати повну версію статті