ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ: ПРАВИЛА СПЛАТИ (ВПЕРШЕ З 2013 РОКУ)

ВОЛОДИМИР МАРЧЕНКО,
приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, шеф-редактор науково-практичного журналу «Мала енциклопедія нотаріуса», член Академії нотаріату України
ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ: ПРАВИЛА СПЛАТИ (ВПЕРШЕ З 2013 РОКУ)
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА НАРАХУВАННЯ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМІСТЬ
З 01.01.2013 почав стягуватися новий місцевий податок — податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Порядок справляння цього податку регламентує ст. 265 розділу XII «Місцеві податки і збори» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі — ПК).
Слід відмітити, що спочатку цей податок мав бути запроваджений з 01.07.2012. Але пізніше дату його введення було відкладено до 1 січня 2013 року.
Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості (пп. 265.1.1 ПК).
Тобто сплачувати податок на нерухомість будуть лише власники ЖИТЛОВОЇ нерухомості, а саме: особи, які мають документи, що підтверджують право власності на об’єкт житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).
Згідно з пп. 14.1.129 ПК об’єкти житлової нерухомості — це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:
а) житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;
б) житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається з житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
в) прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
г) квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
ґ) котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
д) кімнати в багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
е) садовий будинок — будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
є) дачний будинок — житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.
Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб регламентує пп. 265.1.2 ПК:

Володимир МАРЧЕНКО отримати повну версію статті