ПИТАННЯ НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ ВИДІЛУ ЧАСТКИ НЕРУХОМОГО МАЙНА (ПОДІЛУ), ЩО ПЕРЕБУВАЄ У СПІЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ

Вікторія НІКІТЕНКО,
приватний нотаріус Києво Святошинського районного нотаріального округу Київської області
ПИТАННЯ НОТАРІАЛЬНОГО ПОСВІДЧЕННЯ ДОГОВОРІВ ВИДІЛУ ЧАСТКИ НЕРУХОМОГО МАЙНА (ПОДІЛУ), ЩО ПЕРЕБУВАЄ У СПІЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ
Практика нотаріальної діяльності свідчить про існування значної кількості питань, які потребують урегулювання в процесі нотаріального посвідчення договорів про виділ частки нерухомого майна (поділ), що перебуває у спільній власності.
Потреба нотаріального посвідчення таких договорів дедалі більше зростає. Проаналізувавши узагальнення відповідної нотаріальної практики, статті досвідчених нотаріусів та нормативні акти з напрочуд актуальної в нотаріальних колах теми, можу твердо зазначити про відсутність єдиної точки зору на можливість нотаріального посвідчення договорів щодо виділу частки зі спільної власності та поділу спільного майна. Закономірно, що вирішення питань, які при цьому виникають, набуває особливої актуальності та значущості для сторін правочину, а також ризиків можливої відповідальності нотаріусів.
Процес нотаріального посвідчення зазначених договорів є неоднозначним у з’ясуванні нотаріусами суті цих договорів, їх правових наслідків, об’єктів, щодо яких вчинюється правочин, наявності достатніх підстав та документів для їх вчинення. Все це спричинено складністю правової конструкції спільної власності, відсутністю уніфікованої нотаріальної практики, і звичайно, суперечливістю нормативного регулювання.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожної з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані у правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об’єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. Отже, для спільної власності характерна множинність суб’єктів на один об’єкт.
Право спільної часткової власності, як було зазначено, є різновидом права власності. Тому воно може бути припинене з підстав, за якими може бути припинене будь-яке право власності, а також з підстав, пов’язаних з тим, що для спільної власності характерна вже згадувана множинність уповноважених суб’єктів. Такими специфічними підставами припинення спільної часткової власності є розділ майна, що перебуває в спільній частковій власності, і виділ частки, що належить кожному із співвласників, зі спільного майна (ст. 366 ЦК). Як було зазначено вище, кожен з учасників спільної часткової власності має певні правомочності у відношенні належної йому частки в праві власності на спільне майно. Відповідно до цього кожен із співвласників може вимагати виділу своєї частки зі спільного майна.

Вікторія НІКІТЕНКО отримати повну версію статті