ПЕРЕРОЗПОДІЛ СПАДЩИНИ

МАРИНА ЄЛЬКІНА,
приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу
ПЕРЕРОЗПОДІЛ СПАДЩИНИ
Алгоритм дій нотаріуса в реєстрі речових прав
На законодавчому рівні питання спадкування урегульоване книгою шостою Цивільного кодексу (далі — ЦК України), Законом України «Про нотаріат»; крім того, у судовій практиці застосовується постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та інші нормативно-правові акти.
Спадкове право — це система пов’язаних між собою правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов’язків померлої особи (спадкодавця) до однієї або кількох осіб (спадкоємців), регулюють певну групу однорідних суспільних відносин, які виникають при реалізації громадянами права на спадкування. Здійснюється спадкування як за заповітом, так і за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Закон захищає права дітей, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після його смерті. Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільну дієздатність яких обмежено, включені до кола спадкоємців (статті 1222, 1268 ЦК України). Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка) (ст. 1241 ЦК України). В той же час закон встановлює певні умови, за яких спадкоємці можуть бути позбавлені права на спадкування (усунені від спадкування) (ст. 1224 ЦК України).
Виникає право на спадкування в день відкриття спадщини (в день смерті особи або в день, з якого вона оголошена померлою). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям із часу її відкриття.
При спадкуванні за заповітом коло спадкоємців, розподіл прав і обов’язків між ними залежить від розпорядження заповідача. При спадкуванні за законом (ст. 1258 ЦК України) спадкоємці закликаються до спадкування згідно з установленою законом черговістю (статті 1261–1265 ЦК України).
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. За рішенням суду фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умов, визначених статтями 1258, 1259 ЦК України.
Для прийняття спадщини встановлений строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України). Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Урегульований також позасудовий порядок вирішення такого питання: за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Юридичним завершенням оформлення права на спадщину є видача свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину згідно з поданими ними заявами відповідно до поданого ними переліку спадкового майна, та державна реєстрація свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно в Державному реєстрі прав.
Передує видачі такого свідоцтва встановлення нотаріусом певних фактів: смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, наявності підстав для закликання до спадкоємства (як за заповітом, так і за законом) осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва; заяву про прийняття спадщини; прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб; факт належності спадкового майна спадкодавцю; склад спадкового майна; наявність претензій кредиторів; склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин нотаріусу мають бути подані відповідні документи.

МАРИНА ЄЛЬКІНА отримати повну версію статті