Паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон у нотаріальній практиці

Розглянуто питання щодо пред’явлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон для посвідченні нотаріусом договорів.
Ключові слова: вчинення нотаріальної дії, встановлення особи, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтво про народження, сімейний стан особи, договір купівлі-продажу квартири, досягнення громадянином
25- та 45-річного віку, фотокартка.
Рассмотрен вопрос относительно предоставления паспорта гражданина Украины
и паспорта гражданина Украины для выезда за границу для удостоверения нотариусом договоров.
Ключевые слова: совершение нотариального действия, установление личности, паспорт гражданина Украины, паспорт гражданина Украины для выезда за границу, свидетельство о рождении, семейное положение личности, договор купли-продажи квартиры, достижение гражданином 25- и 45-летнего возраста, фотография.
Кожного дня до нотаріуса звертаються за вчиненням нотаріальних дій, і перше, про що думає нотаріус, — це те як забезпечити безспірність нотаріальної дії в умовах того законодавства, яке ми маємо на сьогодні.
Говорити можна багато, але хочеться зосередити увагу на документах, за якими встановлюється особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. І поставити питання: «Чи можливо посвідчувати договори, коли нотаріусу надано паспорт громадянина України для виїзду за кордон?».
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат» [1] встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.
Постановою Верховної Ради України затверджене Положення про паспорт громадянина України [2], відповідно до якого паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини (у редакції Постанови Верховної Ради України № 719-V від 23 лютого 2007 р.). Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон [2] зазначає (дослівно п. 2): «Паспорт це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном.».
Але Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [3] розширює межі дії паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Так, відповідно до п. 13, установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи та ін.).
При цьому ані в Постанові Верховної Ради ані в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України окремо не зазначено, чи дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою.
Відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України особа неповнолітнього, до 16 років, установлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьків (одного з батьків) про те, що ця особа є їх дитиною. Але при цьому така дитина може мати проїзний документ дитини, а цей документ відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради, віднесено до категорії документів, за якими посвідчується особа громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України.
Чому паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України враховується в роботі нотаріуса при встановлені особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, а проїзний документ дитини, у разі його наявності, ні?
Звернемось до ст. 8 Конституції України [4], яка проголошує, що Конституція України має найвищу юридичну силу і норми Конституції є нормами прямої дії. За ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, які нею закріплені, не є вичерпними. Можна дійти висновку, що все, що не заборонено людині законами в Україні, є дозволеним. Людині, а нотаріусу?
Ось, що має враховувати у своїй роботі нотаріус:

Катерина МАРЧУК отримати повну версію статті