ОФОРМЛЕННЯ СПАДКОВИХ ПРАВ: ДЕЯКІ ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ
З прийняттям у 2003 р. Цивільного кодексу (надалі – ЦК) в Україні відбулася реформа спадкового права. Її проведення обумовлене багатьма чинниками. Якщо норми спадкового права минулих часів відповідали як ідеології, так і соціально-економічним умовам радянського суспільства, то із сучасною зміною ситуації та пріоритетів виникла потреба радикального оновлення такого важливого цивільно-правового інституту, яким є спадкове право. Слід наголосити, що реформування носить докорінний, системний характер, як вказує один з розробників нового Цивільного кодексу проф. З. В. Ромовська, справа не лише в подоланні прогалин, відмові від термінологічних та змістовних суперечностей. Йдеться про забезпечення свободи волі суб’єкта, відмову держави від зазіхань на його приватну власність, сприяння через закон зміцненню родинних стосунків . Інакше кажучи, змінився основний вектор законодавчого регулювання у сфері спадкового права, що неминуче вплине і на правозастосовчу практику. Так, якщо в працях класиків радянської цивілістики як аксіоми сприймалися принципи спадкування лише предметів особистої власності , побудови спадкового права на засадах гармонічного поєднання особистих інтересів з інтересами колективу та держави , з очевидним ухилом у бік держави, то після проведеної кодифікації рефреном Книги VI ЦК України є максимальне усунення держави від сфери спадкування, що з урахуванням суто приватно-правого характеру цього інституту є цілком природнім.
Звичайно, що в судовій та нотаріальній практиці окремі положення спадкового права опрацьовані не в повній мірі, а зіткнення нормативного матеріалу, концептуальних засад оновленого спадкового права з їх практичним втіленням викликає низку проблем, які досить чітко проглядаються на прикладі застосування цивільно-правових норм, що регламентують прийняття спадщини.
Порядок подання заяви
про прийняття спадщини
За загальним правилом, для прийняття спадщини спадкоємець, як за законом, так і за заповітом, подає до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Прийняття спадщини є правом спадкоємця, яке він реалізує шляхом вчинення одностороннього правочину – прийняття спадщини або відмови від неї.
Незважаючи на приписи ч. 2 ст. 1269 ЦК про необхідність подання заяви про прийняття спадщини особисто, спадкоємець може надіслати її поштою, навіть перебуваючи за межами України. Що стосується форми заяви, то
Увага
XЗавантажити статтю можуть тільки зареєстровані користувачі!