ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОВІРЕНОСТІ З ПРАВОМ ДАРУВАННЯ, ПОСВІДЧЕНОЇ ДО НАБУТТЯ ЧИННОСТІ НОВИМ ЦК УКРАЇНИ

Чи може укласти договір дарування від імені дарувальника його представник, якщо доручення на укладення договору дарування було видане у 2003 році й не містить ПІБ обдаровуваного?
Мова йде про дію у часі акту цивільного законодавства. Акт діє у часі певний проміжок, що офіційно встановлюється, але зазвичай не обмежується певним строком – йдеться про момент набрання ним чинності та момент припинення його дії.
Таким чином, щоб досягнути практичного результату, який ставиться при прийнятті того чи іншого правового акту, обов’язково потрібно визначитися з наступними факторами:
1) момент набрання чинності правовим актом;
2) виокремлення відносин, на які він поширюється, а саме – чи підпадають під його регулювання відносини, що виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, котрий втратив чинність;
3) момент втрати чинності правового акту.
Конституція України в ст. 58 закріпила один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права: закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Цим ще раз підкреслюючи важливість для суспільства вирішення на законодавчому рівні питання щодо дії закону та інших правових актів у часі. Вказаний принцип означає поширення закону тільки на майбутнє і відповідно непоширення на відносини, які виникли до набрання ним чинності, за винятком випадків, коли правовим актом пом’якшується або скасовується відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).
Фіксація незворотності дії актів цивільного законодавства у часі – як принципу на рівні Конституції є гарантією стабільності суспільних відносин, особливо відносин між людиною і державою. Це породжує впевненість кожного, що його існуюче становище не буде погіршено законом або іншим нормативно-правовим актом, який буде видано пізніше.
Цивільний кодекс України (надалі – ЦК України), в свою чергу, фактично переніс закріплену на рівні Конституції ідею щодо неприпустимості зворотної дії правових актів у часі у площину приватноправової сфери. У відповідності зі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо ж цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Деколи встановлюються правила, відповідно до яких регулюються відносини, що

Сергій ЄМЕЛЬЯНЧИК отримати повну версію статті