ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ САМОЧИННО ЗВЕДЕНИХ ОБ’ЄКТІВ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ

М. В. ШУЛЬГА,
доктор юридичних наук, завідувач кафедри екологічного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого
Т. Г. ВАРШАМЯН,
Юридична фірма «DART Lex»
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ТА ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ САМОЧИННО ЗВЕДЕНИХ ОБ’ЄКТІВ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЗАБУДОВИ
Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) передбачено, що будівництво об’єкта нерухомості є однією з підстав виникнення права власності (ст. 331). Таке будівництво має здійснюватись у встановленому порядку відповідно до вимог Земельного кодексу України (далі – ЗК України), ЦК України, Законів України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», «Про архітектурну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» тощо.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ст. 331 ЦК України).
Але іноді з урахуванням фактичних обставин у забудовника виникає необхідність визнання права власності до завершення будівництва. Це питання згідно із законом вирішується в судовому порядку.
Окремо слід сказати про долю самочинного будівництва , яке може бути визнане об’єктом права власності. Важливою ознакою самочинного будівництва згідно зі ст. 376 ЦК виступає відсутність належного дозволу. Термін «належний дозвіл» – узагальнюючий. Він об’єднує дозвіл на будівництво та дозвіл на виконання будівельних робіт.
За загальним правилом визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва віднесено до компетенції судів. Закон встановлює порядок визнання права власності на самочинно збудовані об’єкти нерухомого майна.
Вивчення судової практики свідчить, що вона йде шляхом визнання права власності на такі об’єкти без попереднього прийняття їх в експлуатацію у встановленому законом порядку. Узагальненням цієї практики стало розроблення проекту постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України».
При визнанні права власності на самочинне будівництво суд має з’ясувати наявність декількох умов, що є обов’язковими при винесенні рішення, яким позовні вимоги зацікавленої особи – позивача можуть бути задоволені.
Такими умовами виступають наявність технічного висновку про стан будівельних конструкцій, дозволу на збереження самочинно побудованої нерухомості, який видається органами виконавчої влади або місцевого самоврядування, технічного паспорта на об’єкт нерухомості, який збудовано самочинно, виготовленого тим бюро технічної інвентаризації (далі – БТІ), яке в подальшому буде проводити реєстрацію об’єкта згідно з вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5. Слід мати на увазі й те, що особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Отже,

Т.Г.ВАРШАМЯН отримати повну версію статті