ОБГОВОРЮЄМО ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО РИНОК ЗЕМЕЛЬ»

ВІТАЛІЙ УРКЕВИЧ,
доктор юридичних наук, доцент Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
МИХАЙЛО ШУЛЬГА,
доктор юридичних наук, професор Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
ОБГОВОРЮЄМО ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО РИНОК ЗЕМЕЛЬ»
На розгляді Верховної Ради України перебуває проект Закону України «Про ринок земель». Його прийняття — знакова подія для держави, а особливо для жителів сільської місцевості. Як зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України М. Присяжнюк, неефективне управління сільським господарством останнім часом призвело до того, що в Україні щорічно зникають по 16–18 сіл, втрачається понад 700 кг гумусу, в Криму 30 відсотків земель потребують гіпсування .
Пунктом 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. (далі — ЗК України) встановлена заборона обігу земель сільськогосподарського призначення, яка діятиме до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 року. Закон України «Про Державний земельний кадастр», прийнятий 07.07.2011 р., набирає чинності 1 січня 2012 року. З метою скасування дії названого мораторію та запровадження ринку земель суб’єктом законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України внесено проект Закону України «Про ринок земель» (реєстраційний № 9001-1 від 19.07.2011 р.) . Розглянемо положення названого проекту в частині обігу земель сільськогосподарського призначення, які вміщені у главі 3 «Обіг земель сільськогосподарського призначення».
Перша стаття проекту Закону, що розташована у названій главі (ст. 10), встановлює обмеження щодо набуття у власність таких земель. Так, передбачається, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зможуть набувати у власність за цивільно-правовими договорами лише: (а) громадяни України; (б) фермерські господарства, створені відповідно до закону; (в) держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування. Якщо перші два суб’єкти можуть набувати земельні ділянки у приватну власність, то при набутті земельних ділянок державою чи територіальної громадою виникає відповідно державна чи комунальна власність на землю. Охарактеризуємо більш детально все коло названих суб’єктів — можливих набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Першою групою набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва визначені громадяни України. При цьому відразу слід звернути увагу на те, що проект Закону не містить жодних додаткових вимог до таких громадян. Більше того, проектом передбачається й зміна чинної зараз редакції ст. 130 ЗК України, яка встановлює, що покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва. Іншими словами, прийняття в запропонованій редакції Закону «Про ринок земель» надасть можливість набувати у власність земельні ділянки за цивільно-правовими договорами громадянам України, які не мають ніякого відношення до аграрного виробництва чи відповідної освіти, а лише мають фінансові ресурси для придбання таких земель. Можливі негативні наслідки цього неважко спрогнозувати.
Далі проект Закону визначає, що набувачами земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути фермерські господарства, створені відповідно до закону. Наведений припис є зрозумілим та логічним, адже головним завданням названих господарств, що мають статус юридичної особи, якраз і виступає виробництво товарної сільськогосподарської продукції з використанням відповідних земель. Викликає здивування лише уточнення в ст. 10 проекту Закону, що покупцями земель можуть бути «фермерські господарства, створені відповідно до закону». Адже якийсь інший порядок створення фермерських господарств, аніж передбачений законом (зокрема, Законами України «Про фермерське господарство», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»), просто відсутній.
У цій частині слід зазначити й про те, що

Михайло Шульга отримати повну версію статті