НОТАРІАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ЗІ США — «КІТ У МІШКУ»?

ВІКТОРІЯ ГОЛОБОРОДЬКО,
приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу
НОТАРІАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ЗІ США — «КІТ У МІШКУ»?
Наша правова система є для нас звичною та органічною. Проте кожен юрист знає про існування інших правових систем з доволі відмінними, а іноді навіть і протилежними рисами та принципами. Не є виключенням організація інституту нотаріату.
Україна відноситься до країн з латинським типом нотаріату, основними рисами якого є: публічний статус нотаріуса, високі вимоги до представників цієї професії (вища юридична освіта, тривалий трудовий стаж у сфері права, проходження стажування, складання іспиту, постійне підвищення кваліфікації та інше) та високий рівень відповідальності. До нотаріуса звертаються як до кваліфікованого, неупередженого юридичного радника.
Законодавством встановлено суворі правила вчинення нотаріальних дій та жорсткі вимоги до змісту нотаріально оформлюваного документа. Нотаріальне оформлення — це гарантія законності та надання документу особливого статусу.
Сполучені Штати Америки є країною з англосаксонським типом нотаріату. Проте поняття «публічний нотаріус» (notary public) в США суттєво відрізняється від аналогічного поняття у Великобританії (в якій теж існує англосаксонський нотаріат). Публічний нотаріус в США — це звичайний комерсант, якому на певний строк (частіше 4–5 років) видана ліцензія на використання печатки задля підтвердження простих дій.
Для того щоб стати публічним нотаріусом, не вимагається наявність вищої освіти. Людина, яка бажає стати публічним нотаріусом, повинна:
бути громадянином США або постійно легально проживати в США;
подати заяву на отримання відповідної ліцензії;
не бути засудженою за кримінальне правопорушення;
в деяких штатах — прослухати курс із підготовки та/або скласти неважкий іспит, а в більшості штатів не вимагається й цього.
Американські публічні нотаріуси виконують суто «технічні» функції: вони засвідчують справжність підписів та ідентичність копій з оригіналами документів. При цьому перевірка змісту поданого документа не входить до їх компетенції. Тобто публічні нотаріуси в більшості випадків навіть не читають документ, на якому засвідчують справжність підписів: він може бути складений юридично неграмотно, мовою, якої нотаріус не розуміє, суперечити законодавству, містити незаповнені місця, які згодом можуть бути заповнені будь-якою інформацією, і т. д.
Публічним нотаріусам прямо заборонено надавати правові консультації щодо оформлення й складання документів. Така діяльність є юридичною, і право займатися нею мають лише адвокати (lawyer).

Вікторія ГОЛОБОРОДЬКО отримати повну версію статті