НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ… ПОЗОВ ПРОКУРОРА, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ

ОЛЕГ ХАРЧЕНКО,
приватний нотаріус Синельниківського міського нотаріального округу
НЕ ТАКИЙ СТРАШНИЙ… ПОЗОВ ПРОКУРОРА, ЯК ЙОГО МАЛЮЮТЬ
Позов до нотаріуса — явище не бажане в будь-якому випадку, а особливо коли він заявлений прокурором та ще й у зв’язку з порушенням прав малолітньої дитини. Саме така не дуже приємна ситуація мала місце в моїй практиці. Опишу деякі корисні напрацювання і враження.
У червні 2010 року місцевий прокурор подав позовну заяву про визнання недійсним посвідченого мною договору дарування частки будинку у зв’язку з порушенням прав малолітньої Олени (ім’я змінено) — дочки дарувальника. Юридично в судовій справі № 2-1141/10 я лише третя особа, відповідачі — дарувальник і обдарована, але фактично захищати договір довелося мені.
Перечитав позов, перевірив документи в архіві і переконався, що з мого боку при посвідченні договору порушень закону допущено не було, а позовні вимоги нічим не обґрунтовані. Від душі трішки відлягло, але досвід мені підказував, що донести це переконання до судді, зважаючи на статус позивача і можливе порушення прав дитини, буде не легко — потрібні чіткі посилання на норми закону та аргументація дій нотаріуса. Враховуючи конкретику ситуації, вибудував два напрямки захисту.
Перший напрямок полягав у тому, щоб довести в суді, що прокурор взагалі не мав права заявляти такий позов. Це стало можливим завдяки виявленим кільком помилкам прокурора.
Підставою для подання позову прокурор зазначив подану йому скаргу від матері малолітньої Олени на дії нотаріуса. Але така скарга не підлягала розгляду прокурором з таких підстав.
1. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96:
«Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги…
Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб».
У цій статті надано перелік суб’єктів, чиї дії (бездіяльність) можна оскаржити. Приватний нотаріус за своїм статусом не є ні державним органом, ні органом місцевого самоврядування, не є підприємством, установою, організацією чи об’єднанням громадян, а також не є посадовою особою. Це підтверджується ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII:
«Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час».
Таким чином, приватний нотаріус не є суб’єктом, чиї дії підлягають оскарженню відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
2. Стаття 4 Закону України «Про звернення громадян» прямо вказує, які рішення, дії (бездіяльність) можуть бути оскаржені:
«До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких…»
Тобто не будь-які рішення, дії (бездіяльність) можуть бути оскаржені, а лише такі, що належать до сфери управлінської діяльності. Чи відноситься нотаріально посвідчений договір до такої сфери? Не відноситься, і це прямо передбачено ст. 1 Закону України «Про нотаріат», яка визначає, що на нотаріат в Україні покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Таким чином, нотаріальний акт, у тому числі нотаріально посвідчений договір і процедура його посвідчення, не підлягають оскарженню відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Те, що дії нотаріуса і нотаріально посвідчені документи не можуть бути оскаржені відповідно до Закону України «Про звернення громадян», зовсім не означає, що вони не можуть оскаржуватись взагалі. Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено спеціальний порядок оскарження нотаріальних дій, а саме:
«Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти».
Тобто скарги подаються не в прокуратуру і не в управління юстиції, а тільки до суду. І тому єдиним законним рішенням прокурора при отриманні такої скарги було б залишення її без розгляду і роз’яснення скаржнику порядку оскарження дій нотаріуса до суду.
Також у судовому засіданні я доводив допущені прокурором порушення строків розгляду скарги та відсутність доказів необхідності представництва інтересів згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». І хоча цей перший напрямок захисту не спростовував основні позовні вимоги, він був потрібен для формування недовіри судді до аргументів прокурора.
Другий напрямок полягав у тому, щоб

ОЛЕГ ХАРЧЕНКО отримати повну версію статті