НАУКОВО-ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, захист цивільних прав юридичних та фізичних осіб здійснюється нотаріусом шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі в випадках і в порядку, установлених законом.
Умови, строки та порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом визначені Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. та іншими законодавчими та підзаконними актами. Зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення виконавчого напису є нотаріальною дією, спрямованою на надання документу виконавчої сили. За юридичною природою, виконавчий напис є розпорядженням нотаріуса про примусове виконання зобов’язання по сплаті грошових сум чи передачі майна. Визначаючи значення цієї нотаріальної дії, слід зазначити, що вчинення виконавчого напису є одним із проявів здійснення нотаріатом завдань попереджувального правосуддя, що дозволяє не доводити справу до суду шляхом усунення або зниження ймовірності виникнення спорів. Функція попереджувального правосуддя визнана в якості постулату діяльності європейського нотаріату (Резолюція Європейського парламенту про положення й організацію нотаріату в 12 державах – членах Співтовариства).
Однак при цьому необхідно враховувати, що

Олег Печений отримати повну версію статті